Соколов Феодосій Онисимович

|Посада=

Феодосій Онисимович Соколов
Народився	23 січня 1870(1870-01-23) Кагул, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер	1941 чи 1942 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	лікар
Alma mater	Київський університет святого Володимира
Галузь	гінекологія, акушерство
Заклад	Київський медичний інститут, Київський державний університет
Посада	завідувач кафедри акушерства і гінекології
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук

Феодо́сій (Теодо́сій) Онисимович Соколо́в (1870, Кагул, Об'єднане князівство Волощини та Молдови — 1941 чи 1942, Київ) — російський і український акушер-гінеколог, професор Київського університету, завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту.

У 1897 році Феодосій Соколов закінчив медичний факультет Київського університету. З 1897 до 1901 року працював у Київському бактеріологічному інституті. З 1901 — співробітник Київського університету. Працював приват-доцентом в університетській клініці при кафедрі акушерства і гінекології^[1]

У 1920 році Соколов став професором Київського медичного інституту. Після реорганізації кафедри у 1936 році став завідувачем окремої кафедри акушерства і гінекології лікувального факультету, що була щойно створена на базі клінічної лікарні ім. Жовтневої революції. Був завідувачем до 1938 року.

Докторську дисертацію Феодосія Соколова «Про сольове вливання як метод лікування після гострих крововтрат» було присвячено вивченню проблеми трансфузії крові та її замінників. У роботі «Про лікування септичного аборту» він описав основні методи запобігання септичним абортам у жінок. Інші праці Соколова присвячені питанням боротьби з гострими крововтратами у жінок, вивченню впливу аборту на стан жіночого організму.

Соколов був одним з перших організаторів рододопомоги й охорони материнства та дитинства в УРСР, активно брав участь в роботі різних медичних установ. Він розробляв як теоретичні питання медицини, так і практичні клінічні методики. Феодосій Соколов вперше впровадив у клініку хірургічні методи лікування запальних захворювань придатків матки. За його участі розроблялися профілактика і лікування післяпологових гнійно-септичних захворювань, хірургічне лікування сечостатевих нориць. Праця «Консервативне лікування міом» присвячена лікуванню фіброміоми матки без хірургічного втручання.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Запорожан, В. М.; Цегельський, М. Р.; Рожковська, Н. М. (2005), Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах (PDF) (укр.) , т. 1, Одеса: Одеський державний медичний університет, с. 17, ISBN 966-7733-61-0 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Історія Кафедри акушерства і гінекології № 2 НМУ

Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.