Термін (час)

У Вікісловнику є сторінка термін.

Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Строк, але, можливо, це варто додатково обговорити.

Те́рмін (від лат. terminus — «кордон, межа») — слово, яке може вживатися і як синонім «строк», так і в значенні «призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь»^[1].

Згідно зі СУМ-11, слово «термін» має такі значення^[1]:

1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк.
   • Річний (місячний і т. ін.) термін — відтинок часу, що дорівнює року (місяцеві тощо).^[1]
   • Термін кредиту — період, на який видається кредит до його погашення.
2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь.
   • На вказаний (певний і т. ін.) термін — у призначений, домовлений час; до визначеного, домовленого моменту.^[1]
   • Гарантійний термін — момент часу визначений днем, місяцем та роком, при настанні якого виробник (продавець, виконавець) звільняється від будь-яких гарантійних зобов'язань, а споживач зобов'язаний використовувати виріб за призначенням до настання гарантійного терміну.

Словарь української мови Б. Д. Грінченка перекладає термін як рос. срокъ, опредѣленное время^[2], строк — як срокъ чи наемъ на срокъ^[3]. Окрім того, Грінченко наводить зворот у строках стати («найнятися на певний строк»)^[3] і похідне строка́рь («найнятий на строк робітник»)^[4].

З погляду етимології слова не є абсолютно тотожними: термін походить від лат. terminus («межа»; первісну семантику відбиває також інше значення слова — «слово для позначення чітко окресленого поняття»^[1]), а строк — від д.-рус. сърокъ, прасл. *sъrokъ («угода»), пов'язане з дієсловом *sъrekti («домовитися»)^[5].

Українська мова має два іменники-відповідники багатозначному російському іменнику срок^[6]: «строк» (праслов'янського походження^[7]) та «термін» (похідне від лат. terminus^[8]). Обидва слова фіксують українські словники всіх часів: дожовтневий словник Грінченка^[2][3], словники 20-х років^[9]; словники радянської доби^[1], сучасні тлумачні^[10] та перекладні словники^[11].

Порівнюючи тлумачення слів «строк» і «термін» у словниках^[1][2][10], та рекомендації перекладного російсько-українського словника можна зробити висновок, що в обох значеннях (проміжок і момент часу) слова «строк» і «термін» зазвичай уживають паралельно та відсутні чіткі рекомендації щодо їх поняттєвого розмежування. Тому сьогодні в чинних термінологічних стандартах можна побачити «гарантійний строк»^[12] та «гарантійний термін»^[13][14], причому в обох випадках ідеться саме про проміжок часу.

У посібнику «Українська ділова мова» 2003 року рекомендується таке розмежування значень: поняття «строк» вживається лише у значенні відрізку часу, тоді як поняття «термін» — у значенні моменту часу, визначеної дати^[15].

Норма ч. 1 ст. 251 ЦК України визначає строк як певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 цієї статті законодавець вводить поняття терміну як певного моменту в часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення^[16].

Відповідно до ст. 252 цього кодексу «строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами», тоді як «термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати»^[17].

Аналогічні визначення містить ДСТУ 1.5:2003^[18].

• Термін, Мить, Строк у Великому тлумачному словнику сучасної української мови на Lingvo.ua
• Що таке «строк» і що таке «термін»? // Українська ділова мова: практичний посібник на щодень / Уклад.: М. Д. Гінзбург, І. О. Требульова, С. Д. Левіна, І. М. Корніловська; За ред. д-ра техн. наук, проф., акад. УНГА М. Д. Гінзбурга. — Харків: Торсінг, 2003. — 592 с.