Фо́нова музика — це музика, котра грається на тлі певної іншої діяльності або подій, при яких люди не приділяють їй активної уваги.[1]
Два основних напрямки використання фонової музики: для комфортного, розслабленого тла у суспільних місцях (магазинах, вокзалах, ресторанах тощо)[2] і для створення потрібної атмосфери й посилення емоційного ефекту в різноманітних постановках, включно з телепередачами й кінофільмами.[3][4][5]
Дослідження психологічних аспектів
Проводяться дослідження впливу фонової музики на виконання немузичних задач, наприклад, змін поведінки при різних установках звучання музики, різноманітних її типах і жанрах.[6] У лабораторних умовах музика може впливати на продуктивність при виконанні когнітивних задач (на пам'ять, увагу й розуміння) як у позитивному, так і в негативному напрямках. Музика активно використовується для посилення ефекту реклами, також впливає на маркетингову стратегію, на когнітивне сприйняття (розуміння) рекламних сполучень і на вибір споживача.
Вплив на когнітивні функції
Фонова музика може впливати на процес навчання[7][8][9][10], запам'ятовування і згадування[11][12], на продуктивність під час вирішення контрольних завдань[13][14] і на увагу в задачах когнітивного нагляду.[15][16]
Музика в торгівлі
Щодо як радіо-, так і телевізійної реклами, музика суттєво впливає на процес згадування її змісту[17][18][19], на намір купити товар і на ставлення до реклами та до бренду.[20][21][22] Проводилися маркетингові дослідження щодо впливу музики в радіо-рекламі, телевізійній рекламі та при роздрібній торгівлі.[23][24]
Один з найважливіших аспектів при використанні музики — так звана «музична відповідність» (англ.musical fit), або ступінь відповідності між ключовими моментами рекламного ролика і піснею.[25] Реклама й музика можуть відповідати або не відповідати одна одній як у використанні пісні з текстом, так і при виключно інструментальній композиції. Тембр, темп, текст пісні, жанр, настрій, а також будь-які позитивні або негативні асоціації, викликані тієї або іншою музикою, повинні відповідати характерам рекламного оголошення й товару. Наприклад, було доведено, що гра класичної музики у фоновому режимі призводить до збільшення кількості грошей, котрі люди готові витратити на товар, оскільки класика асоціюється з «престижним» іміджем.[26]
↑Aheadi, A.; Dixon, P.; Glover, S. // Psychology of Music : journal. — 2009. — Vol. 38, no. 1, (7). — P. 107—117. — DOI:10.1177/0305735609336057.
↑Alley, Thomas R.; Greene, Marcie E. // Current Psychology : journal. — 2008. — Vol. 27, no. 4, (10). — P. 277—289. — DOI:10.1007/s12144-008-9040-z.
↑Cassidy, G.; MacDonald, R. A.R. // Psychology of Music : journal. — 2007. — Vol. 35, no. 3, (7). — P. 517—537. — DOI:10.1177/0305735607076444.
↑Patston, Lucy L. M.; Tippett, Lynette J. // Music Perception: An Interdisciplinary Journal : journal. — 2011. — Vol. 29, no. 2, (12). — P. 173—183. — DOI:10.1525/mp.2011.29.2.173.
↑Avila, C.; Furnham, A.; McClelland, A. // Psychology of Music : journal. — 2011. — Vol. 40, no. 1, (11). — P. 84—93. — DOI:10.1177/0305735611422672.
↑OAKES, STEVE. Evaluating Empirical Research into Music in Advertising: A Congruity Perspective // Journal of Advertising Research : journal. — 2007. — No. 1. — (1). — P. 38.