Христіан Дальке

Христіан Дальке, або Кристіан Дальке (Krystian Dahlke; пом. після 1763) — військовий інженер^[1]-фортифікатор^[2] та військовик шведського^[3]^[4] або німецького походження,^[5]^[a] діяльність якого пов'язана з українськими землями Речі Посполитої. Був комендантом кам'янецької фортеці.

Роботи

керував роботами з реставрації Станиславівської фортеці^[6]
керував роботами наприкінці спорудження костелу єзуїтів у Станиславові^[7] (нині собор Святого Воскресіння, Івано-Франківськ)
1753 року керував роботами^[1] з реконструкції батареї Діви Марії в Кам'янці,^[8] тому її ще називають як форт Дальке.
участь у будівництві костелу святого Йосипа (нині церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ) в селі Підгірцях^[9] (нині Бродівського району, Львівська область)
участь у будівництві фортифікацій домініканського монастиря (нині монастир походження дерева Хреста Господнього оо. студитів) у містечку Підкамінь.^[10]

Див. також

Турецький бастіон

Зауваги

↑ іноді його називають данцем → Роман Маленков. Івано-Франківськ. Собор Святого Воскресіння

Примітки

↑ ^а ^б Петров М. Б., Рибак І. В.. Кам'янець-Подільський [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 61. — ISBN 978-966-00-0692-8.
↑ Дроздовська Г. Пороховий погріб. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 26 грудня 2016. [Архівовано 2016-04-24 у Wayback Machine.]
↑ Ігор Старенький. Бастіонно-батарейні укріплення Кам’янця-Подільського [Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.].
↑ Іван Бондарев. Фортеця Станиславів. Перше хрещення.
↑ Дмитро Бабюк. Турецький бастіон. Сакральний, оборонний, провіантний і театральний [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
↑ Іван Драбчук. Станіславівська фортеця. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
↑ Іван Бондарев. Катедра: через три століття // Репортер.
↑ Там само. — С. 60.
↑ Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Secesja, 1993. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 1. — 364 il. — S. 90. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
↑ Підкамінь, монастир. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2016.

Джерела

Kowalczyk J. Kościoły późnobarokowe w diecezji kamienieckiej [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — 1996. — № 2. — S. 90. (пол.)

Посилання

Ігор Старенький. Бастіонно-батарейні укріплення Кам’янця-Подільського.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[6] іноді його називають данцем → Роман Маленков. Івано-Франківськ. Собор Святого Воскресіння

[ПР1-1] а ^б Петров М. Б., Рибак І. В.. Кам'янець-Подільський [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 61. — ISBN 978-966-00-0692-8.

[ГД1-2] Дроздовська Г. Пороховий погріб. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 26 грудня 2016. [Архівовано 2016-04-24 у Wayback Machine.]

[ІС1-3] Ігор Старенький. Бастіонно-батарейні укріплення Кам’янця-Подільського [Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.].

[4] Іван Бондарев. Фортеця Станиславів. Перше хрещення.

[5] Дмитро Бабюк. Турецький бастіон. Сакральний, оборонний, провіантний і театральний [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.].

[7] Іван Драбчук. Станіславівська фортеця. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.

[8] Іван Бондарев. Катедра: через три століття // Репортер.

[9] Там само. — С. 60.

[10] Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Secesja, 1993. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 1. — 364 il. — S. 90. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)

[11] Підкамінь, монастир. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[a]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]