Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Насьйональ», до складу якого приєднався 1950 року. Відіграв за команду з Монтевідео наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Уругваю.
Протягом 1957 року грав у Бразилії за «Інтернасьйонал», а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Суд Америка», за команду якого виступав протягом 1958—1960 років.
Був серед основних півзахисників національної команди на чемпіонаті світу 1950 року у Бразилії, де відзначився одним з голів у ворота Болівії у грі, що завершилася розгромом 8:0. Повністю відіграв вирішальну гру проти команди-господарів, в якій уругвайці здобули сенсаційну перемогу з рахунком 2:1, ставши чемпіонами світу 1950 року.
За чотири роки, на чемпіонаті світу 1954 у Швейцарії, також був у заявці діючих чемпіонів світу, проте на поле не виходив, а його команда вибула з боротьби на стадії півфіналів.