Цистатин C (англ.Cystatin C, CST3, Cystatin C, Gamma-trace) — білок, який кодується геном CST3, розташованим у людей на короткому плечі 20-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 146 амінокислот, а молекулярна маса — 15 799[5]. Належить до 2-ї групи генетичної родини цистатинів.
Дослідження вказують, що рівень цистатину С у плазмі крові є більш точним маркером ниркової функції, ніж рівень креатиніну. Цистатин C на сьогодні розглядається як «золотий стандарт» визначення швидкості клубочкової фільтрації як інтегрального показника функції нирок (дослідження з інулином, хоча й ідеальне з точки зору точності, дуже складне у виконанні і не може розглядатися як рутинне дослідження у медичній практиці). На відміну від креатінину, на швидкість синтезу цистатину C не впливають такі чинники, як вік, стать, м'язова маса, характер харчування, наявність запалень в організмі. У людини нормальний рівень цистатину С у плазмі крові у віці 14 — 50 років становить 0,63-1,33 мг/л, у віці понад 50 років — 0,74-1,55 мг/л[6].
Усі клітини тіла, що містять ядро, продукують цистатин С зі стабільною швидкістю. Концентрація цистатину С у крові корелює зі швидкістю клубочкової фільтрації. Рівень цього білку в крові не залежить від маси тіла й зросту, від м'язової маси й статі. Підвищення рівня цистатину С після інфаркту міокарду є несприятливим прогностичним чинником, який свідчить про порушення фільтраційної функції нирок.
У ході великого тривалого дослідження було показано, що цистатин С є предиктором хронічної ниркової недостатності та серйозних серцево-судинних захворювань в людей похилого віку.[7]
У захворюваннях
Мутація гену цистатину С асоційована з амілоїдозом VI типу (цереброартеріальним амілоїдозом). Відкладення білку в головному мозку при цьому автосомно-домінантному спадковому захворюванні призводить до мозкових інсультів, внутрішньочерепних крововиливів, деменції.
Abrahamson M., Grubb A., Olafsson I., Lundwall A. (1987). Molecular cloning and sequence analysis of cDNA coding for the precursor of the human cysteine proteinase inhibitor cystatin C. FEBS Lett. 216: 229—233. PMID3495457doi:10.1016/0014-5793(87)80695-6
Levy E., Lopez-Otin C., Ghiso J., Geltner D., Frangione B. (1989). Stroke in Icelandic patients with hereditary amyloid angiopathy is related to a mutation in the cystatin C gene, an inhibitor of cysteine proteases. J. Exp. Med. 169: 1771—1778. PMID2541223doi:10.1084/jem.169.5.1771
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID15489334doi:10.1101/gr.2596504
Grubb A., Loefberg H. (1982). Human gamma-trace, a basic microprotein: amino acid sequence and presence in the adenohypophysis. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 79: 3024—3027. PMID6283552doi:10.1073/pnas.79.9.3024
Brzin J., Popovic T., Turk V. (1984). Human cystatin, a new protein inhibitor of cysteine proteinases. Biochem. Biophys. Res. Commun. 118: 103—109. PMID6365094doi:10.1016/0006-291X(84)91073-8
Zhang Z., Henzel W.J. (2004). Signal peptide prediction based on analysis of experimentally verified cleavage sites. Protein Sci. 13: 2819—2824. PMID15340161doi:10.1110/ps.04682504
↑Shlipak MG, Katz R, Sarnak MJ, Fried LF, Newman AB, Stehman-Breen C, Seliger SL, Kestenbaum B, Psaty B, Tracy RP, Siscovick DS. (2006) Cystatin C and prognosis for cardiovascular and kidney outcomes in elderly persons without chronic kidney disease. Ann Intern Med. 2006 Aug 15;145(4):237-46. PMID 16908914повний текст статті (формат PDF)(англ.) Висновки для пацієнтів: Ann Intern Med. 2006 Aug 15;145 4): I22. SUMMARIES FOR PATIENTS: Preclinical Kidney Disease in Elderly PeoplePMID 16908912повний текст статті [Архівовано 15 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
↑Pirttila, T. J.; Manninen, A.; Jutila, L.; Nissinen, J.; Kalviainen, R.; Vapalahti, M.; Immonen, A.; Paljarvi, L.; Karkola, K.; Alafuzoff, I.; Mervaala, E.; Pitkanen, A. Cystatin C expression is associated with granule cell dispersion in epilepsy. Ann. Neurol. 58: 211—223, 2005. PMID 16049933