«Ягільницька трагедія» — масовий розстріл гестапівцями українців 27 листопада 1942 року між Чортковом і Ягільницею (нині — Чортківського району Тернопільської области, Україна).
Відомості
14 жовтня 1942 року німці-нацисти перевезли 20 українців, звинувачених у приналежності до ОУН, із тюрми в м. Коломиї (нині Івано-Франківська область) до тюрми в Чорткові, а 27 листопада 52 в'язні (серед них — хворі на тиф з інфекційної лікарні) розстріляли на полі поблизу Ягільниці, за 300—400 м від дороги. Формальний привід для арешту й розправи — убивство у Львові одного з керівників гестапо.
Жертви трагедії — мешканці міст Тернополя, Дрогобича (нині Львівська область), Коломийщини, населених пунктів Станиславщини (нині Івано-Франківська область) та інші.
На третю добу після каральної акції за розпорядженням Чортківський осередок ОУН, жителі довколишніх сіл насипали могилу і встановили хрест ні місці розстрілу, але згодом німці її зрівняли з землею[1].
29 листопада 1992 року біля Ягільниці споруджено й освячено пам'ятний металевий хрест.
На початку жовтня 2017 року було віднайдено місце розстрілу. Допомогли цьому лиси, які тут вирили нору й витягнули назовні фрагменти кісток людей. 3 жовтня 2017-го розкопки розпочали працівники меморіально-пошукового підприємства «Доля», а вже наступного дня почали ексгумацію тіл[2][3][4][5].
19 листопада 2017 року останки жертв перепоховали на цвинтарі по вул. Степана Бандери в м. Чорткові[6][7].
Список жертв
Список 52-х українців, які були розстріляні 27 листопада 1942 року на полі між Чортковом і Ягільницею на Тернопільщині[8].
- о. Павло Витвицький, священник
- Степан Сатурський, правник
- Василь Мельничук
- Роман Сельський, інженер
- Микола Сорук
- Володимир Сидорук
- Юрій Сливка
- Володимир Мегера, абсольвент
- Олекса Коссак, адвокат, доктор
- Богдан Ліцовський
- Володимир Тихович, працівник книгарні
- Степан Тулівський
- Михайло Парасюк, директор тютюнової фабрики
- Дмитро Григорович, учитель
- Володимир Левицький
- Василь Юрах, урядник
- Євстахій Закшевський, учитель
- Петро Кушнірик, рільник
- Іван Миськів
- Микола Станіславів, директор друкарні
- Михайло Копач, складач (робоча спеціальність у друкарні — А.Б.)
- Михайло Ходорівський, складач
- Іван Пришлюга, складач
- Теодор Бічованець, купець
- Михайло Печерський, секретар громади
- Осип Ревуцький, рільник
- Микола Ревуцький, учитель
- Микола Терлицький, рільник
- Іван Бабак, крамар
- Петро Змисловий, рільник
- Іван Кобелецький, рільник
- Микола Гамаровський, рільник
- Михайло Патик, рільник
- Осип Мельникович, солтис
- Михайло Мельникович, рільник
- Михайло Сілецький, рільник
- Микола Жовнірчук, річьник
- Осип Чайка, солтис
- Осип Немерівський, рільник
- Василь Магур, рільник
- Іван Борис, рільник
- Іван Висащак, купець
- Ілько Гаргас, крамар
- Михайло Шпот, річьник
- Михайло Бурко, річьник
- Петро Сорока, секретар громади
- Степан Борис, солтис
- Степан Немерівський, річьник
- Юрій Панчишин, дяк
- Гірняк, робітник
- Володимир Мудрий, урядник
- Василь Попель, інж-тех.
У літературі
Андрій Базалінський видав книжку «Нас постріляли німці в сорок другому…» (2003)[9].
Примітки
Джерела
- Б. Мельничук, Л. Щербак. «Ягільницька трагедія» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 679. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Ідея i чин. Орган проводу ОУН, 1942–1946. Передрук підпільного журналу // Літопис УПА. — Т. 24. — С. 83, 88-89.
- А. Базалінський. Нас постріляли німці в сорок другому… / Андрій Базалінський. — Чортків, 2003. — 96 с.
- А. Базалінський. То де ж перепоховаємо останки розстріляних? // Вільне життя плюс. — 2017. — № 87 (8 листопада). — С. 4, 5. — (Точка зору).
- І. Коваль. Знайдено могилу жертв ягільницької трагедії // Свобода. — 2017. — 13 жовт. — С. 3.
- А. М'ятка. Ягільницька трагедія: через 75 років віднайдено поховання 60 розстріляних патріотів // Нова Тернопільська газета. — 2017. — № 38 (11-17 жовт.). — С. [1], 2.
