Ян Бокгорст

Ян Бокхорст
нід. Jan Boeckhorst
Малюнок Бокхорста «Лютніст-співак»
Народження	1604(1604) Мюнстер, Вестфалія
Смерть	21 квітня 1668(1668-04-21)
	Антверпен, Бельгія
Національність	нідерландець
Країна	Німеччина Габсбурзькі Нідерланди
Жанр	живопис
Діяльність	художник
Напрямок	бароко
Вплив	Пітер Пауль Рубенс
Вчитель	Пітер Пауль Рубенс
Член	Bentvueghels
Твори	релігійний живопис, алегорії, ескізи до килимів
Роботи в колекції	Штедель, Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв[1], Королівські музеї витончених мистецтв[2], Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, Музей Плантен-Моретуса, Noordbrabants Museumd, Museumslandschaft Hessen Kassel, Художній музей Волтерс, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Moravian Gallery in Brnod, Musée des Beaux-Arts de Valenciennesd, City Museum of Münsterd, Ackland Art Museumd[3], Ліхтенштейнський музейd, Музей фюрера, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Bob Jones University Museum and Galleryd, Electoral Gallery Dusseldorfd, Staatliches Museum Schwerind, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Музей мистецтва та історії культуриd, Галерея Уффіці, Рінглінг музей, Рейнський крайовий музей Бонна, Maidstone Museum and Bentlif Art Galleryd, Будинок Рубенса, Musea Brugged[4] і Палац Вайсенштайн
Ян Бокгорст у Вікісховищі

Ян Бокхорст (нід. Jan Boeckhorst; 1604, Мюнстер — 21 квітня 1668, Антверпен) — художник першої половини XVII ст. доби бароко.

Бокхорсти були родиною юристів. Юристом вже був дід майбутнього худжника, що був мером міста Мюнстер у 1568—1572 роках. Юристом був і батько художника. Батько Генріх Бокхорст (Heinrich Bock Horst) узяв шлюб із Катериною Хелскамф, котра була донькою судді. В родині народились дванадцять дітей, Ян був другим серед старших. Брати Яна (Генріх та Альберт) теж стануть юристами.

Первісну освіту Ян Бокхорст здобув у старовинній мюнстерській гімназії Паулінум. По закінченні він попрацював священиком у одній із місцевих церков, хоча не був висвячений на священика.

Близько 1626 року він прибув у Антверпен. Ймовірно, у нього вже був якийсь досвід спілкування або з художниками, або з творами мистецтва у церквах, що сприяло появі бажання навчитися малюванню і опанувати живопис. Про ранні роки художника збережено мало відомостей. За припущеннями, він починав учнем і помічником у майстерні художника Якоба Йорданса (1593—1678). Відомо про дружні стосунки Яна Бокхорста із сином заможної родини Антонісом ван Дейком, що практикував у майстерні Рубенса. Про близьке знайомство з творчою манерою Антоніса ван Дейка свідчитиме і делікатна художня манера Яна Бокхорста, менше близька до манери Рубенса чи Якоба Йорданса. Перевагами художника були гімназична освіта Яна і його відкритість до новітніх на той час мистецьких ідей.

У період з 1633-го чи з 1634-го р. він став членом Гільдії св. Луки. Він вже працював помічником у численній майстерні Рубенса, що було додатковим визнанням непересічних художніх здібностей молодого митця. Пітер Пауль брав у власну майстерню не кожного.

Відомо, що Рубенс з 1635 року працював над офіційним завданням від короля Іспанії створити декоративні картини для мисливського палацу Торре де ла Парада в Мадриді та над декором тріумфальних споруд на честь привітання ерцгерцога Фердинанда, котрий прибував у Антверпен. Серед помічників Рубенса вже активно працював і Ян Бокхорст.

Вперше художник відвідав Італію 1637 року. Більше відомостей збережено про візит 1639 року. Під час перебування у Римі він спілкувався із художниками з Північної Європи, що згуртувались у товариство «Перелітні птахи». Ян Бокхорст був прийнятий у товариство і після церемонії посвяти отримав прізвисько Довгий Ян, бо був високим на зріст.

Ймовірно, і другий візит до Італії не був досить довгим. 30 травня 1640 У Антверпені помер важко хворий П. П. Рубенс. 1640 року він вже був у Антверпені, бо за дорученням вдови (Єлени Фурман) влаштовував справи померлого голови майстерні. Він закінчував твори Рубенса, що не були завершені, позаяк це могло призвести до втрати авторитету і прибутків.

Період 1640—1649 рр. вважають темним. Збережено надзвичайно мало відомостей про митця і над чим він працював. До того ж Ян Бокхорст не ставив підписів на власних картинах, що надзвичайно заплутує їх атрибуцію. В 20 столітті лише стилістичний аналіз і вказівки у архівних документах дозволяють ідентифікувати його твори. При цьому він вже мав значний авторитет у Антверпені і Фландрії, про що свідчить намір екз-королеви Кристини Шведської зробити Яна Бокхорста придворним художником… Але не судилося.

Тривала праця по замовам від церков і монастирів надала можливість покращити фінансовий стан митця. Відомо, що він також створював картони для майбутніх килимів і малюнки до різних видань. Все це надало можливість купувати твори мистецтва і картини різних художників для власних колекцій. Художник мешкав у власному будинку неподалік від антверпенського монастиря кармелітів, де неподалік мешкав і сам Пітер Пауль Рубенс.

Художник помер у Антверпені, поховання відбулося 24 квітня 1668 року у крипті церкви св. Івана. Майно художника і його колекції були продані на посмертному аукціоні.

На честь художника у місті Мюнстер одна з вулиць отримала його ім'я.

• «Алегорія весни»
• «Алегорія літа»
• «Алегорія осені»
• «Алегорія зими»
• «Портрет шляхетного пана із соколом»
• «Портрет невідомого у профіль із скульптуркою в руці»
• «Єлена Фурман»
• «Принц Генрі, герцог Глостер»
• «Символи чотирьох євангелістів»
• «Алегорія Африки»
• «Пегас, Мінерва і Меркурій»
• «Христос прощає грішників, що розкаялись»
• «Олександр Македонський коронує Роксану»
• «Каяття Марії Магдалини»
• «Св. Варвара»
• «Каяття Давида»
• «Голгофа»

• 
  Ян Бокхорст. Алегорія весни.
• 
  Ян Бокхорст. Алегорія літа
• 
  Ян Бокхорст. Алегорія осені
• 
  Ян Бокхорст. Алегорія зими, всі — Музей історії мистецтв, Відень.

• 
  Ян Бокхорст. Шляхетний пан із соколом
• 
  Ян Бокхорст. Принц Генрі, герцог Глостер
• 
  Ян Бокхорст та Пітер Пауль Рубенс. Невідомий у профіль зі скульптуркою в руці
• 
  Ян Бокхорст. Єлена Фурман

• 
  Ян Бокхорст. Голгофа, церква св. Петра, Ло, Бельгія
• 
  Ян Бокхорст. Алегорія Америки у гірлянді квітів.
• 
  Ян Бокхорст. Олександр Македонський коронує Роксану.
• 
  Ян Бокхорст. Св. Варвара.

• Фламандське бароко
• Антверпенська школа
• Живопис бароко
• Товариство «Перелітні птахи»
• Абрахам ван Діпенбек
• Живопис фламандського бароко
• Золотий кабінет шляхетного і вільного мистецтва живопису, книга біографій

• Galen, Maria (2012). Johann Boeckhorst: Gemälde und Zeichnungen. Hamburg: Baar. (catalogue raisonné)
• Vlieghe, Hans (1998). Flemish art and architecture, 1585—1700. Pelican history of art. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-07038-1

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян Бокгорст

1. ↑ http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4dbb
2. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/boeckhorst-jan-1
3. ↑ https://ackland.emuseum.com/people/2399/jan-boeckhorst/objects
4. ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO1379_I