Розпочав займатись футболом у клубі «Арнемейден»[nl] з однойменного рідно міста. У віці 16 років потрапив до структури ПСВ, за який і дебютував у дорослому футболі 1974 року. У складі ейндговенців Портвліт провів дев'ять сезонів, взявши участь у 264 матчах чемпіонату. В сезонах 1974/75, 1975/76 і 1977/78 він з командою вигравав національний чемпіонат, у сезонах 1973/74 і 1975/76 — Кубок Нідерландів, а у сезоні 1977/78 року Ян став з клубом володарем Кубка УЄФА, який став першим європейським трофеєм в історії клубу. При цьому Портвліт зіграв в обох фінальних матчах.
1983 року перейшов у «Роду», де провів сезон 1983/84, після чого відправився до Франції, де три роки грав у другому дивізіоні за «Нім-Олімпік».
Ян Портвліт в матчі за ПСВ проти гравця «Аякса» Яна Еверсе. 1979 рік.
З 1987 року Портвліт по сезону грав за клуби «Антверпен», «Канн» та «Ендрахт», а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі другого нідерландського дивізіону «Зеланд», за який виступав протягом 1990—1992 років.
Того ж року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, де зіграв у шести матчах і допоміг збірній дійти до фіналу, втім команда поступилась 1:3 господарям аргентинцям і здобула «срібло».
Через два роки Портвліт зіграв і на чемпіонаті Європи 1980 року в Італії. Втім на цьому турнірі Ян зіграв лише одну гру, а його збірна не вийшла з групи.
Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 19 матчів, забивши 1 гол у ворота бельгійців (1:0) 26 вересня 1979 року[1].
Кар'єра тренера
Після завершення ігрової кар'єри став тренером і спочатку працював асистентом у тренерських штабах клубів «Хелмонд Спорт» та «ТОП Осс». 1996 року вперше приступив до самостійної роботи, очоливши «Росендал» з Еерстедивізі, де пропрацював один рік.
Після тривалої перерви 2000 року Портвліт очолив «Ден Босх», з яким у сезоні 2000/01 зайняв перше місце у Еерстедивізі і вийшов в еліту.
2002 року став головним тренером команди «Телстар», де працював до 2005 року, після чого працював з аматорськими командами «Нейнен»[nl] та «Арнемейден»[nl].
В липні 2007 року Портвліт повернувся до професійного футболу, очоливши «Гелмонд Спорт», з яким став сьомим у Еерстедивізі на наступний рік. Клуб хотів продовжити співпрацю з тренером, втім Портвліт вирішив відправитись за кордон і очолити англійський «Саутгемптон»[2]. Ян став першим небританським тренером за понад 100-річну історію клубу. Втім через кілька днів стало відомо, що «Гелмонд Спорт» не дав дозвіл на перехід Портвліта, в якого ще залишався рік контракту з нідерландським клубом. Ситуація була вирішена через арбітражну комісію, за висновками якої Портвліт виплатив £ 60,000 (75,000 євро) компенсації «Гелмонд Спорту» і його контракт з цим клубом був припинений[3]. Втім у Англії у нідерландського фахівця справи не пішли і клуб здобув лише одну перемогу[4] у 12 матчах Чемпіоншипу, після чого у січні подав у відставку[5] і без замінений своїм помічником, також нідерландцем Марком Вуттом[6], під керівництвом якого команда все ж вилетіла у третій за рівнем дивізіон країни.
15 червня 2009 року Портвліт був оголошений новим менеджером «Ейндговена», з яким вийшов у плей-оф Еерстедивізі, втім у вищий дивізіон вивести команду не зумів.
У червні 2010 року став новим головним тренером «Телстара», іншої команди з Еерстедивізі[7]. Після двох посередніх сезонів у клубі, в березні 2012 року було підтверджено, що Портвліт погодився повернутися до свого попереднього клубу «Ден Босх» у липні[8]. Після одного року роботи покинув клуб і у 2013–2015 роках очолював аматорський клуб «Гус»[nl].
Останнім місцем тренерської роботи Портвліта став новостворений китайський клуб «Циндао Ред Лайонз», головним тренером команди якого Ян Портвліт був у 2016 році.
.svg){kind=small}
_in_duel_met_Everse,_Bestanddeelnr_930-1735.jpg)
