Янніс Папаїоанну

Я́нніс Папаїоа́нну
грец. Ιωάννης Ανδρέου Παπαιωάννου
Народився	6 січня 1910(1910-01-06) Кавала
Помер	19 травня 1989(1989-05-19) (79 років) Афіни
Громадянство	Греція
Національність	грек
Діяльність	композитор, музичний педагог
Галузь	компонування музикиd
Alma mater	Hellenic Conservatoryd (1934) і Thessaloniki State Conservatoryd (1929)
Вчителі	Alekos Kontisd і Еміліос Ріадіс
Відомі учні	Kostas Kapnisisd, Танос Мікруцікосd, Giorgos Leotsakosd, Nikos Kypourgosd, Christos Leontisd, Haris Xanthoudakisd, Nikos Athineosd, Vasilis Delliosd, Periklis Koukosd і Nikos Christodouloud
Знання мов	грецька[1]
Заклад	Артур Онеґґер, Hellenic Conservatoryd і Національна опера Греції
Жанр	класична музика
IMDb	ID 1868460

Я́нніс Папаїоа́нну (грец. Ιωάννης Ανδρέου Παπαιωάννου; нар. 6 січня 1910, Кавала — пом. 19 травня 1989, Афіни) — один із найвидатніших грецьких композиторів XX століття, педагог.

Народився у місті Кавала, навчався в Афінській Національній консерваторії у класі Маріки Леспопулу, а у 1928–1929 роках був учнем одного із соратників Маноліса Каломириса — Еміля Ріадіса. У 1949–1950 роках Янніс Папаїоанну стажувався у провідних музично-освітніх осередках Європи як стипендіат ЮНЕСКО. Тоді ж у Парижі співпрацював з Артуром Онегером.

Викладав історію, теорію музики та композицію у ряді музичних навчальних закладів, зокрема в Еллінській консерваторії міста Афін. Був першим серед тих новогрецьких музикантів-педагогів, які навчали молодих композиторів прийомам сучасного композиторського письма. Янніс Папаїоанну вважав, що ці прийоми можна «опанувати тільки виходячи із сутності кожного конкретного музичного мотиву, у якому закладено природні способи його розвитку. При цьому творча фантазія митця ніби приєднується до одвічного світла, розкриваючи його сяйво у звуковій гармонії».

У творчому спадку Янніса Папаїоанну велика кількість симфонічних, камерних та інструментальних творів. Декотрі з них були високо оцінені у Європі. Серед них:

• драматична ідилія «Агнос» (1937);
• музика для балету «Антигона» (1965);
• музика для балету Пірати (1952).

У 1953 року композитор за Симфонію, ор. 3 отримав Премію «Королеви Єлизавети Бельгійської» у Брюсселі. А у 1970 році за значні творчі здобутки у сфері композиторської творчості він був удостоєний Премії «Годфріда фон Хедера» Віденського Університету.

• G. Leotsakos: ‘Papaïoannou, Yannis Andréou’, Universal biographical dictionary, viii (Athens, 1988), 141-2
• B. Schiffer: ‘Neue griechische Musik’, Orbis musicae, i (1971–2), 193–201, esp. 198–9
• A.S. Theodoropoulou: ‘Contemporary Greek composers: 7. Yannis Papaioannou’, British-Greek Review, iii (1947), 213–4

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.