Почав грати у футбол 1952 року в юнацькій команді Нікополя. Футбольні амплуа: нападник, захисник. В «Трубнику» (Нікополь) — 1958-61, 1962-65, в Дніпропетровському «Металурзі» — 1961. Як польовий гравець Володимир Ємець великих успіхів не досяг, після закінчення кар'єри гравця деякий час працював на заводі вальцювальником.
Закінчив Київський інститут фізичної культури. Тренером починав працювати в нікопольському «Трубнику» (1968—1970). Після того, як в чемпіонаті СРСР Клас «Б» було скасовано, майже рік був безробітним. В кінці 1971 р. був запрошений у новостворену ройонну команду «Сільгосптехніка», котра під керівництвом Ємця стала чемпіоном Дніпропетровської області. Потім працював у «Колосі» (1972—червень 1981).
З червня 1981 по жовтень 1986 року — головний тренер дніпропетровського «Дніпра».
Один з найкращих тренерів СРСР 1980-х років. Під його керівництвом «Дніпро» (Дніпропетровськ) став чемпіоном СРСР (1983), 3-м призером чемпіонатів СРСР (1984, 1985); «Колос» (Нікополь) виграв зональний турнір 2-ї ліги (1979) і вийшов в 1-у лігу, «Ністру» (Кишинів) став переможцем зонального турніру 2-ї ліги (1987).
Могила на Сурсько-Литовському кладовищі в Дніпрі
Помер 9 листопада1987 року в Кишиневі в футбольній роздягальні, одразу після перемоги його команди «Ністру» над «Кубанню» в заключному матчі сезону 1987 року, від серцевого нападу. Похований на Сурсько-Литовському кладовищі в Дніпропетровську.
Цитати
Спасибі партійним органам за те, що не заважали
Приїздили до нас з Москви дядьки в широких штанях - вчити нас, як грати в пас
Пам'ять
З 1989 року в Нікополі щорічно проходить турнір пам'яті Володимира Ємця.
