|
Єфрем II (Сидамонідзе)
Католико́с-Патріа́рх Єфрем II (груз. კათოლიკოს-პატრიარქი ეფრემ II; в миру Григорій Шіоєвич Сидамонідзе (груз. გრიგოლ შიოს ძე სიდამონიძე); 19 жовтня 1896 , село Доесі, Горійський повіт, Тифліська губернія — 7 квітня 1972, Тбілісі) — єпископ Грузинської православної церкви. У 1960—1972 роках — Католикос-патріарх Грузії. БіографіяНародився 19 жовтня 1896 року в селі Доесі Горійського повіту Тифліської губернії (нині Каспський муніципалітет Грузії) в сім'ї сільського псаломщика Шіо Григоровича Сидамонідзе. Грамоті почав навчатися вдома. У віці 15 років втік із дому і прийшов до настоятеля Кватахівського монастиря з проханням прийняти його послушником. Настоятель прийняв, але потихеньку з'ясував, звідки хлопчик родом і викликав батька. Нарешті настоятель сказав Григорію: «Рано тобі ще в ченці. Спочатку треба багато вчитися, щоб принести Батьківщині багато користі»[1]. У 1912 році за першим розрядом закінчив Горійське духовне училище і того ж року за рекомендацією з духовного училища вступив до Тбіліської духовної семінарії, яку закінчив у 1918 році також за першим розрядом. Богословські дисципліни у семінарії у Григорія викладав ієромонах Антоній (Романовський) — майбутній митрополит Ставропольський та Бакинський, добрі стосунки з яким він зберіг на все життя. У 1919 році вступив на історичний факультет Тбіліського державного університету, який закінчив у 1923 році. Будучи студентом, 1921—1922 рр. викладав грузинську словесність у реальному училищі. 3 січня 1922 року, будучи студентом, з благословення Католикоса-Патріарха Амвросія прийняв чернечий постриг з ім'ям Єфрем на честь преподобного Єфрема Мцире і служив у покоях католикоса-патріарха Грузії Амвросія. 17 січня 1922 року Католікосом-Патріархом Амвросієм висвячений на ієродиякона. 25 (або 19) березня того ж року єпископом Урбнісським (майбутнім католикос-патріархом всієї Грузії) Христофором ІІІ (Цицкішвілі) висвячений у сан ієрея і призначений священиком у патріаршу Хрестову церкву, а також особистим секретарем Католікоса-Патріарха Амвросія. З 4 липня 1923 року по 7 травня 1924 року — патріарший намісник в Шіо-Мгвімському монастирі біля Мцхети. З 13 липня 1923 року по 27 січня 1924 року тимчасово виконував службу в Кашветській Георгіївській церкві Тбілісі. 27 січня 1924 року зведений у сан ігумена та призначений благочинним у Карталінському та Кахетинському монастирях з резиденцією у Тбілісі. У березні 1925 року висвячений на ієромонаха, служив у домовій Хрестовій церкві католикос-патріарха Амвросія і був його особистим секретарем. Крім того, викладав Церковний статут та Закон Божий у Пастирській школі при Синоді. 22 жовтня 1925 року зведений у сан архімандрита і призначений благочинним у Борчалінських церквах. 25 березня 1927 року хіротонізований католикосом-патріархом Христофором III на єпископа і призначений керівником Сухумської єпархією. 19 вересня 1927 року призначений керуючим Алавердською єпархією з резиденцією в Телаві. З 26 березня по 2 жовтня 1928 року очолював Бодбійську єпархію у місті Сігнагі. З 29 січня 1929 року — настоятель Варваринської церкви на кафедрі Бодбелі Навтлуги-Тбілісі. 24 жовтня 1930 року Синодом йому доручено й Урбнісську єпархію у Тбілісі. 8 грудня 1937 за вироком «трійки» НКВС засуджений на 10 років таборів за ст. 58 п. 10, достроково звільнено 6 травня 1944 року. З 24 жовтня 1944 року — керує Кутаїсі-Гаєнатською єпархією, з резиденцією в Кутаїсі. У 1945 році зведений католикосом-патріархом Калістратом у сан митрополита. З 27 вересня 1952 року — керуючий Чкондідською єпархією. 8 вересня 1953 року Чкондидська єпархія об'єднана з Батумі-Шемокмедською єпархією, і митрополит Єфрем очолив об'єднану єпархію. Патріаршество10 січня 1960 року, після смерті Католікоса-Патріарха Мелхіседека III, став місцеблюстителем патріаршого престолу. 20 лютого 1960 року 10-м собором Грузинської православної церкви обраний Католикосом-Патріархом Грузії. Церемонія інтронізації відбулася 21 лютого 1960 року у Мцхетському соборі Светіцховелі. Його Патріаршество довелося на період посилення антирелігійної пропаганди у зв'язку з хрущовськими гоніннями на церкву, що почалися в 1958 році, більшість єпархій існувало номінально, чисельність духовенства, не поповнюваного молодими кадрами, зменшувалася. Незважаючи на опір влади, в 1963 році висвятив в єпископа Шемокмедського архімандрита Іллю (Шиолашвілі), в 1965 році архімандрита Романа (Петріашвілі), в 1972 році — архімандрита Гаія (Кератішвілі). 1963 року Єфрему II вдалося виклопотати дозвіл відкрити в Мцхеті пастирські курси імені єпископа Гавриїла (Кікодзе). Незабаром курси були перетворені на Мцхетську духовну семінарію. У 1963 році Патріарх Єфрем порушив питання про повернення Грузинської православної церкви патріаршої резиденції, було засновано найвищі нагороди — ордени святої Ніни та святого Георгія, видано Новий Завіт грузинською мовою та повний молитвослов, ілюстрований образами святих. У Грузії налічувалося 44 діючі православні церкви (порівняння: в РРФСР — 2200, в Україні — 5600, в Білорусії — 550, в Молдавії — 269, в Естонії — 106, в Латвії — 120, в Казахстані — 49). Помер 7 квітня 1972 року у Тбілісі. Твори
Церковні нагороди
ПриміткиДжерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
