Мцхета

місто, населений пункт Грузії^d
	Мцхета; груз. მცხეთა
Основні дані
	41°50′35″ пн. ш. 44°43′10″ сх. д.H G O
Країна	Грузія
Мхаре	Мцхета-Мтіанеті
Муніципалітет	Мцхетський муніципалітет
Адміністративний центр	Мцхетський муніципалітет і Мцхета-Мтіанеті
Водойма	Кура, Арагві
Висота над р.м.	460 м
Населення	7606 осіб (2021)
Часовий пояс	UTC+4
Міста-побратими	Аргос, Левіль-сюр-Орж, Скрунда, Тракай, Ірпінь, Переяслав
Поштовий індекс	3300 (Пошта Грузії)
Місцева влада
Вебсторінка	mtskheta.gov.ge
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	612890
OpenStreetMap	r8374155 ·R
Відстань
	До центру краю
	До Тбілісі
Карта
	Мцхета Мцхета (Грузія)
	Мцхета Мцхета (Мцхета-Мтіанеті)
	Мцхета у Вікісховищі

Мцхе́та (груз. მცხეთა) — місто у Грузії, в мхаре Мцхета-Мтіанеті, адміністративний центр муніципалітету Мцхета.

Географія

Розташоване на плато, де річка Арагві впадає в річку Кура, на північ від Тбілісі.

Клімат

Кліматограма Мцхети
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
30 4 −5	35 6 −4	67 10 −1	111 15 4	117 20 9	79 24 13	50 28 17	51 28 17	55 23 13	70 16 7	47 10 1	33 5 −3
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 745 мм. Джерело: Мцхета «Climate-Data.org» (англ.)

Історія

Засновано в другій половині 1-го тисячоріччя до н. е. За переказом місто заснував легендарний Мцхетос^[2]. «Після смерті царя Картлоса його дружина розділила землі між синами. Серед них старший Мцхетос — оселився в місці стоку річок Арагві й Мтквари (Кура), побудував місто й назвав його своїм іменем».

Іспанський автор XIX століття Хуан Ван-Гален, що побував у цих місцях, говорячи про Мцхету відзначав також, що один із найближчих нащадків Ноя, а саме Месхет, засновник міста, обрав його своєю столицею, і не так через принадність місця, як через його зручне розташування. Місто розташоване на п'ятдесят ліг від Арарату — гори, до якої пристав після потопу Ноїв ковчег.

У IV столітті до н. е. картлійським царем Азо (Азови) Мцхета оголошена столицею Картлійського царства. З кінця V століття н. е. столиця Картлійського царства перенесена в Тбілісі. До закінчення будівництва собору Самеба в Мцхеті перебувала кафедра Патріарха Грузії.

Старі райони Великого Мцхета: Саркіне, Ціцамурі, Накулбакеві, Карсані, Мухатгверді, Калоубані-Кодмані.

Тут розташовані залишки укріплених резиденцій Армазької фортеці, міських кварталів, могильники, а також комплекс монастиря Самтавро (головний храм XI століття) і кафедральний собор Свєтіцховелі. Біля Мцхети знаходиться один із найдавніших у країні монастирський храм Джварі (VI століття) та Шіо-Мгвімський монастир. Пам'ятники культури регіону перебувають під охороною ЮНЕСКО й належать до всесвітньої спадщини^[3].

Мцхета вважається центром поклоніння язичницькому культу в дохристиянські часи. Грузинська міфологія розповідає історії про величезні моноліти Армазі — вождя богів та інших божеств, що підносяться над містом. Одна така байка стверджує, що статуї як Армазі, так і Задена, були зруйновані молитвами покровителя св. Ніно.