даба 

даба Казреті груз. კაზრეთი
Основні дані
41°23′13″ пн. ш. 44°25′02″ сх. д.H G O WD:41°23'13"N, 44°25'2"E
Країна	Грузія
Мхаре	Квемо-Картлі
Муніципалітет	Болніський WD:Болніський муніципалітет
Статус	з 1965 року
Водойма	річка Машавера (даба)
Висота над р.м.	702 м
Населення	4340 (2014)[1] WD:4340 осіб (5 листопада 2014)[2], 5453 осіб (2022)[3], 5483 осіб (2021)[3], 5447 осіб (2020)[3], 5452 осіб (2019)[3], 5448 осіб (2018)[3], 5425 осіб (2017)[3], 5422 осіб (2016)[3], 7272 осіб (17 січня 2002)[3], 9124 осіб (12 січня 1989)[3], 5921 осіб (17 січня 1979)[3], 2538 осіб (15 січня 1970)[3], 5562 осіб (2023)[4]
Часовий пояс	UTC+4
Телефонний код	+995-358[5]
Поштовий індекс	1103 (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	614084
OpenStreetMap	↑2014300 ·R (Болніський муніципалітет)
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Казреті Казреті (Грузія)
Казреті у Вікісховищі

Казреті (груз. კაზრეთი) — даба (містечко) у Болніському муніципалітеті, мхаре Квемо-Картлі, Грузія.

Казреті розташована у долині річки Машавера, правої притоки Храмі, за 5 км від міста Дманісі, за 18 км від Болнісі та за 31 км від Тбілісі, на висоті 702 м. над рівнем моря.

Клімат у Казреті вологий субтропічний, з помірно холодною зимою та довгим теплим літом.

Середньорічна температура — 11,6 °C. Найтеплішим місяцем є липень, з середньою температурою 22.9 °C, найпрохолоднішим — січень, з середньою температурою -0.3 °C.

Середньорічна норма опадів — 497 мм. Найменше опадів випадає у січні — 24 мм, найбільше в травні, у середньому 77 мм.

Вперше згадується в письмових джерелах XVII – XVIII століть.

У 1965 році Казреті отримало статус селища міського типу.

1972 року почалось будівництво гірничо-збагачувального комбінату для видобутку поліметалічних руд та золото-мідного концентрату, на базі Маднеульського родовища поліметалічних руд. Нині продукція гірничо-збагачувального комбінату становить значну частину експорту Грузії.

Чисельність населення Казреті, станом на 2014 рік, налічує 565 осіб^[1][6], з яких 88% — грузини^[7].

Грузини становлять 88% населення даби, азербайджанці — 8%, вірмени — 2%, росіяни — 1%^[7].

У 1970-1976 роках в Казреті та його околицях були виявлені рештки поселення ранньої бронзової доби та гробниці пізнього бронзової та ранньої залізної доби VII-VI ст. до н.е.

У 2005 році в Казреті, на схилах гори Сакдрісі, археологами були виявлені стародавні золоті копальні Сакдрісі, а також знаряддя праці, які вони датували IV століттям до н.е. За попередніми висновками, ці золоті копальні є найдавнішими у світі.

У Казреті розташований монастирський комплекс, також відомий як Троїцький монастир Казреті, який є найважливішим пам'ятником грузинського зодчества XIII століття. Монастир побудував грузинський цар Георгій IV Лаша. У церкві Святої Трійці, центральному храмі монастиря, збереглись орнаментами та різноманітні епіграфічні написи. У 2006 році церква Святої Трійці отримала статус пам'ятки культури національного значення Грузії^[8].

Також в околицях Казреті знаходиться Сатхська церкова X-XI століття.

У Казреті розташована однойменна залізнична станція Грузинської залізниці, на лінії Тбілісі — Ґюмрі.