|
Ігнатій Сінгалевич
Ігнатій Сінгалевич (також Гнат Сінґалевич, хресне ім'я Іван; 5 квітня 1773, Буцнів — 20 січня 1854, Львів) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, педагог, довголітній директор Бучацької головної школи (1814—1839). ЖиттєписІван Сінгалевич народився 5 квітня 1773 року в селі Буцнів Тернопільського циркулу[1], нині Тернопільський район однойменної області. 14 вересня 1804 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Добромильський монастир, де через рік 14 вересня склав вічні обіти. Ієрейські свячення прийняв у 1808 році і отримав призначення до Бучацького монастиря на посаду катехита в тамтешній головній школі. 1814 року призначений директором головної школи і на цій посаді працював до 1839 року.[2] Його учнями в Головній школі були Аґенор Ґолуховський, майбутній намісник Галичини, і Лукаш Баранецький, що став львівським римо-католицьким архиєпископом.[1] Упродовж 1839—1846 років о. Сінгалевич був на служінні в Крехівському монастирі, з них у 1841—1843 (до 1 лютого)[3] роках був ігуменом монастиря, а потім вікарієм. З 1846 до 1854 року — ігумен монастиря святого Онуфрія у Львові.[2] Помер 20 січня 1854 року у Львові. НагородиПримітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
