Інозин пранобекс
Інозин пранобекс — синтетичний противірусний препарат для перорального застосування. Фармакологічні властивостіІнозин пранобекс — синтетичний противірусний препарат з імуномодулювальною дією. Він є комплексною сполукою інозину та солі 4-амінобензойної кислоти з N, N-диметиламіно-2-пропанолом — допоміжним компонентом, що підвищує доступність інозину для лімфоцитів. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні препарату з рибосомами уражених вірусом клітин, що приводить до гальмування синтезу матричних РНК вірусів, що приводить до пригнічення реплікації вірусів.[1] Інозин пранобекс має імуномодулювальний ефект, подібний до дії гормонів тимусу.[2] Препарат посилює диференціацію пре-Т-лімфоцитів, стимулює проліферацію Т- та В-лімфоцитів, підвищує функціональну активність Т-лімфоцитів, посилює вироблення інтерлейкіну-2 лімфоцитами, стимулює синтез інтерлейкіну-1 та гальмує синтез інтерлейкіну-4, стимулює виробницство власних інтерферонів. До інозину пранобекс чутливі віруси кору, епідемічного паротиту, вірус герпесу людини, цитомегаловіруси, вірус Епштейна-Барр, вірус вітряної віспи, віруси грипу та парагрипу, Adenoviridae. ФармакокінетикаІнозин пранобекс швидко всмоктується в шлунку, максимальна концентрація інозину в крові досягається протягом 1 години. Препарат має високу біодоступність. Інозин пранобекс проникає через гематоенцефалічний бар'єр, немає даних за проникнення препарату через плацентарний бар'єр та виділення в грудне молоко. Метаболізується інозин пранобекс в печінці. Інозин метаболізується до сечової кислоти, а диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоат частково метаболізується до глюкуронідів. Виводиться препарат з організму нирками — інозин у вигляді сечової кислоти, а диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоат переважно у незміненому вигляді, частково у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату по інозину становить 50 хвилин, період напіввиведення диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоату становить 3—5 годин, збільшення цього часу не спостерігається при печінковій та нирковій недостатності. Показання до застосуванняІнозин пранобекс застосовується при гострих респіраторних вірусних інфекціях — грипі, парагрипі, риновірусній та аденовірусній інфекціях, вірусному бронхіті; кору, епідемічному паротиті; підгострому склерозуючому паненцефаліті; при герпесвірусних інфекціях — оперізувальному та простому герпесі, вітряній віспі, інфекційному мононуклеозі, цитомегаловірусній інфекції; при інфекції, викликаній папіломавірусом людини; при хронічних вірусних гепатиті С та гепатиті B; при хронічних рецидивуючих захворюваннях сечостатевої та дихальної системи у осіб з ослабленим імунітетом; профілактика інфекцій при стресових станах, періоді реконвалесценсії у післяопераційних хворих та після променевої терапії. При застсуванні інозину пранобексу можливі наступні побічні ефекти:
ПротипоказиІнозин пранобекс протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, сечокам'яній хворобі, нирковій недостатності, аутоімунних захворюваннях, вагітності та годуванні грудьми, гіперурикемії та подагрі. Форми випускуІнозин пранобекс випускається у вигляді таблеток по 0,5 г, та у вигляді 5% сиропу по 120, 180 і 240 мл.[3] Примітки
Джерела
|