Агалик-трава гірська

Ілюстрація Jasione montana з книги «Ілюстрації німецької флори», 1786

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Streptophyta
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Евдикоти
Підклас:	Айстериди
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід:	Агалик-трава (Jasione)
Вид:	Агалик-трава гірська

Біноміальна назва

Jasione montana
L., 1753

Синоніми

Jasione vulgaris Gaterau
Ovilla globulariifolia Bubani
Phyteuma montanum (L.) C.K.Spreng.

Посилання

Вікісховище:	Jasione montana
Віківиди:	Jasione montana
EOL:	577729
IPNI:	142679-1
ITIS:	34582
NCBI:	239452
The Plant List:	kew-351797

Агалик-трава гірська (Jasione montana L.) — дворічна рослина роду агалик-трава родини дзвоникових. Народні назви: головайчик, комашник гірський, польова волотка.

Морфологія

Корінь стрижневий. Стебла висотою 15 — 100 см, прості або розгалужені, густо облистяні та шерстистого опушені. Нижні листя довгасто-клиноподібні, виїмчасті; верхні — лінійно-довгасті, тупі, м'яко-опушені. Суцвіття головчасте. Квітки дрібні, віночок блакитний. Плід — яйцеподібна коробочка, що розкривається двома короткими стулками. Насіння яйцеподібні або еліптичні. Цвіте у червні — серпні. Плоди дозрівають в серпні -вересні.

Екологія

Росте на піщаних місцях, у соснових лісах.

Поширення

Європейський Трапляється у багатьох регіонах України, рідше в степовій частині.

Хімічний склад

Вивчений недостатньо. Відомо, що в надземній частині містяться інулін, флавоноїди (глікозид і його аглікони).

Хороша кормова трава (проте в зеленому вигляді тваринами не поїдається). Експериментальними дослідженнями встановлено, що Агалик-трава гірська має гемостатичну дію. У народній медицині його використовували у вигляді відвару всієї рослини при мігрені, непритомності, безсонні, задишці, як сечогінний, болезаспокійливий, при шкірних та деяких гінекологічних хворобах.

Охоронні заходи

Входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької і Луганської областей^[1].

Включений до Червоної книги Донецької області^[2] Червоної книги Східної Фенноскандії (Фінляндія) та до Червоних книг Вологодської області, Республіки Карелія, Ростовської області і Республіки Татарстан в Російській Федерації.

Див. також

Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

↑ Т. Л. Андрієнко (ред.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 травня 2014. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |editor= на позиції 3 (довідка) [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]
↑ Червона книга Донецької області: рослинний світ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2013. Процитовано 28 травня 2014. [Архівовано 2013-09-25 у Wayback Machine.]

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)

Посилання

Агалик-трава гірська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 27. — ISBN 5-88500-055-7.
http://www.tropicos.org/Name/5501660 [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Портал «Ботаніка» Портал «Біологія»

[1] Т. Л. Андрієнко (ред.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 травня 2014. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |editor= на позиції 3 (довідка) [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]

[2] Червона книга Донецької області: рослинний світ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2013. Процитовано 28 травня 2014. [Архівовано 2013-09-25 у Wayback Machine.]

[1]

[2]