Айвілле-е-Ліомон

Айвілле-е-Ліомон; Aillevillers-et-Lyaumont
Країна	Франція
Регіон	Бургундія-Франш-Конте
Департамент	Верхня Сона
Округ	Люр
Кантон	Сен-Лу-сюр-Семуз
Код INSEE	70006
Поштові індекси	70320
Координати	47°55′16″ пн. ш. 6°20′12″ сх. д.H G O
Висота	260 - 516 м.н.р.м.
Площа	36,3 км²
Населення	1479 (01.01.2021)
Густота	40,74 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Jean-Claude Tramesel; 2020-2026

Айвілле́-е-Ліомо́н (фр. Aillevillers-et-Lyaumont) — муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія-Франш-Конте, департамент Верхня Сона. Населення — 1479 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 320 км на схід від Парижа, 80 км на північ від Безансона, 36 км на північ від Везуля.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[3]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

818

179

109

222

184

116

8

Жінки

815

133

94

237

199

136

16

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
8	85 +	16
23	80-84	27
23	75-79	35
23	70-74	39
47	65-69	35
39	60-64	39
47	55-59	47
47	50-54	51
51	45-49	62
51	40-44	58
70	35-39	70
70	30-34	58
31	25-29	51
43	20-24	43
66	15-20	51
39	10-14	47
86	5-9	51
54	0-4	35

Економіка

2010 року серед 1083 осіб працездатного віку (15—64 років) 735 були активними, 348 — неактивними (показник активності 67,9%, у 1999 році було 66,9%). З 735 активних мешканців працювало 627 осіб (365 чоловіків та 262 жінки), безробітними було 108 (51 чоловік та 57 жінок). Серед 348 неактивних 92 особи були учнями чи студентами, 142 — пенсіонерами, 114 були неактивними з інших причин^[4].

У 2010 році в муніципалітеті нараховувалося 714 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1670,0 особи, медіана доходів виносила 15 254 євро на одного особоспоживача^[5]

Сусідні муніципалітети

Тремонзе (Вогези)	Ле-Клержу (Вогези)	Пломб'єр-ле-Бен (Вогези)
Фонтенуа-ле-Шато (Вогези) Буліньє Сен-Лу-сюр-Семуз	Пн	Фужероль-Сен-Вальбер
	Зх Айвілле-е-Ліомон Сх
	Пд
Флере-ле-Сен-Лу	Маньонкур, Корбене	Ла-Вевр

Посилання

Айвілле-е-Ліомон на сайті французького Національного інституту географії

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Верхня Сона

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки, які проживали у двох місцях, враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві - це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[4] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[5] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки, які проживали у двох місцях, враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві - це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]