Валлеруа-Лорйо

Валлеруа-Лорйо; Vallerois-Lorioz
Країна	Франція
Регіон	Бургундія-Франш-Конте
Департамент	Верхня Сона
Округ	Везуль
Кантон	Норуа-ле-Бур
Код INSEE	70517
Поштові індекси	70000
Координати	47°33′52″ пн. ш. 6°09′04″ сх. д.H G O
Висота	305 - 430 м.н.р.м.
Площа	6,31 км²
Населення	414 (01.01.2021)
Густота	65,61 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Christian Silvain; 2020-2026

Валлеруа́-Лорйо́ (фр. Vallerois-Lorioz) — муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія-Франш-Конте, департамент Верхня Сона. Населення — 414 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 320 км на південний схід від Парижа, 37 км на північ від Безансона, 7 км на південь від Везуля.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[3]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

169

57

11

54

27

20

0

Жінки

172

57

4

57

27

23

4

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
0	85 +	4
4	80-84	0
4	75-79	0
4	70-74	15
8	65-69	8
4	60-64	4
11	55-59	4
8	50-54	19
4	45-49	0
8	40-44	11
15	35-39	19
23	30-34	19
8	25-29	8
0	20-24	4
11	15-20	0
8	10-14	15
30	5-9	23
19	0-4	19

Економіка

2010 року серед 227 осіб працездатного віку (15—64 років) 184 були активними, 43 — неактивними (показник активності 81,1%, у 1999 році було 66,2%). З 184 активних мешканців працювало 177 осіб (90 чоловіків та 87 жінок), безробітними було 7 (3 чоловіки та 4 жінки). Серед 43 неактивних 22 особи були учнями чи студентами, 12 — пенсіонерами, 9 були неактивними з інших причин^[4].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 127 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 370,0 особи, медіана доходів виносила 20 007 євро на одного особоспоживача^[5]

Сусідні муніципалітети

Ешено-ла-Мелін	Ла-Демі
Анделарро	Пн	Нере-ле-ла-Демі
	Зх Валлеруа-Лорйо Сх
	Пд
Вельфо	Філен

Посилання

Валлеруа-Лорйо на сайті французького Національного інституту географії^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Валлеруа-Лорйо на сайті французького Національного інституту статистики й економічних досліджень

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Верхня Сона

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[4] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[5] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]