Дружина засновника м. АлчевськаОлексія Алчевського, мати Дмитра (кандидат природничих наук), Григорія, Ганни (викладачка в жіночій недільній школі), Миколи (театральний критик, автор першого букваря для дорослих українською), Івана та Христини Алчевських.
У часи революційної ситуації 60-х років XIX ст. під псевдонімом «Українка» листувалася з О. Герценом, один з її листів надруковано в його часописі«Колокол».
У 1862 заснувала Харківську жіночу недільну школу[5]. Офіційно її засновано у 1870, утримувала цю школу до 1919. В школі правознавство, географію, історію України, письмо, математику, фізику та хімію викладала з колективом педагогів-сподвижників — безкоштовно працювало понад 100 вчителів. В перші роки в школі було близько 50 учениць, середній вік школярок на 1878-79 роки — 12 років, на 1892-93 роки — 14 з половиною років. У 1892-93 роках кількість учениць зросла до 600—700. Збільшилася і кількість викладачок: на 5 учениць припадала одна учителька. Учениць було поділено на три категорії: ті, хто зовсім не вміли писати, ті, хто вміли читати, але не вміли писати, та ті, кому потрібно було покращувати свої навички. Кожна група мала одну або двох кураторок, які займалися і позакласною роботою: учениці ходили на екскурсії, відвідували театри та вистави, брали участь у літературних читаннях.[6]
У 1896 році Алчевська збудувала для школи будинок вартістю 50 000 карбованців — єдине власне, тобто таке, що належало школі, приміщення серед усіх недільних шкіл Російської імперії.
У 1879 відкрила ще одну школу в селі Олексіївка (нині у складі Перевальського району Луганської області), навчання в якій вели українською мовою. У школі викладав Борис Грінченко.[7]
Христина Алчевська згуртувала й очолила авторський колектив з укладання 3-томного критико-бібліографічного покажчика «Что читать народу?» (1884—1906). У ньому понад 4 тисячі рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авторів, учителів, викладачів, професорів і просто читачів на твори зарубіжної, російської та української літератури. Сама Алчевська написала 1150 анотацій. Авторський колектив на чолі з нею підготував також 3-томний посібник «Книга взрослых», що протягом 1899—1917 витримав 40 видань.
Авторка мемуарів «Передуманное и пережитое» (1912), методичних статей з навчання дорослих та оповідань, укладачка «Каталога книг» для недільних шкіл, учасниця педагогічних експозицій на всеросійських та міжнародних виставках (у Москві та Нижньому Новгороді — 1895, 1896, Парижі — 1889, 1900, Чикаго — 1893).
Ушанована багатьма найвищими нагородами — золотими та срібними медалями, почесними дипломами тощо, обрана віцепрезидентом Міжнародної ліги освіти.
На її надгробку зроблений напис «Просвітителька народу».
Сидить ліворуч — Олексій Алчевський, позаду нього стоїть Христина Алчевська. Стоять, ймовірно, брати Христини: Михайло та Леонтій, сидить її батько, Данило Журавльов. 1860-ті рр.
Вшанування пам'яті
Іменем Христини Алчевської названо 28 курінь УПЮ[10].
Іменем Алчевської названо Борзнянську загальноосвітню школу I—III ступенів[11].
Іменем Алчевської названо Алчевську спеціалізовану школу № 1.
↑WebCite query result. www.webcitation.org. Процитовано 16 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Існують й інші версії стосовно дати смерті. Зустрічається також інформація про 15 березня та 15 серпня1920.
Мазуркевич О. Р. Визначні українські педагоги — народні просвітителі. Х. Д. Алчевська та її сподвижники. — К., 1963
Мухін М. І. Педагогічні погляди та освітня діяльність Х. Д. Алчевської. — К., 1979
Новак А. А. Вчитель. Борець. Жінка (до 175-річчя від дня народження Христини Алчевської) / А. А. Новак // Чернігівщина. —№ 16 (573). — 21 квітня2016. — С. 15
Оліфіренко В. Дума і пісня. Посібник-хрестоматія з літератури рідного краю. — Донецьк: «Донбас», 1993 (спецвипуск журналу «Донбас»). — 195 с.
Алчевська Христина Данилівна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 18–19.
Алчевські // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 16. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.
Асадчева Т. Навчила писемності 17 тисяч жінок: у столиці з’явився провулок на честь Христини Алчевської. Вечірній Київ. 6 грудня 2022 року. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/75316/
.svg){kind=small}
