Альдо Граціаті

Альдо Граціаті
італ. Aldo Graziati
Дата народження	1 січня 1905(1905-01-01)
Місце народження	Скорце, Італія
Дата смерті	14 листопада 1953(1953-11-14) (48 років)
Місце смерті	П'яніга, Італія
Громадянство	Італія
Професія	кінооператор
Роки активності	1947 — 1953
IMDb	ID 0017622
Нагороди та премії
Срібна стрічка (1950, 1955)
Альдо Граціаті у Вікісховищі

Альдо́ Росса́но Граціа́ті, відомий також під псевдонімом Г. Р. Альдо (італ. Aldo Graziati, G. R. Aldo; нар. 1 січня 1905, Скорце, Італія — † 14 листопада 1953, П'яніга, Італія) — італійський кінооператор.

Альдо Граціаті народився 1 січня 1905 року в місті Скорце, що в регіоні Венето в Італії. З 1919 року жив у Франції, де знімався в німих фільмах як актор, працював фотографом. У період німецької окупації переїхав до Ніцци, де познайомився з Мікеланджело Антоніоні, який умовив його повернутися на батьківщину. Після Другої світової війни, повернувшись у 1947 році до Італії, почав знімати документальні фільми.

Починаючи з 1948 року, як оператор-постановник Альдо Граціаті працював з режисерами Лукіно Вісконті та Вітторіо Де Сікою над створенням значних художніх фільмів повоєнного італійського кіно: «Земля здригається» (1948), «Диво в Мілані» (1951), «Умберто Д.» (1952), які зіграли велику роль у становленні неореалізму. Знімав також екранізацію шекспірівського «Отелло», здійснену Орсоном Веллсом у 1952 році.

Альдо Граціаті загинув 14 листопада 1953 року в автокатастрофі на шосе між Падуєю і Венецією під час зйомок фільму Л. Вісконті «Почуття».

Граціаті двічі був відзначений кінопремією Італійського національного синдикату кіножурналістів Срібна стрічка: у 1950 році (за фільми «Небо над болотом» та «Кінець Помпеї») та у 1955-му за «Почуття» (посмертно).

• Альдо Г. Р. // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Й. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 61 (рос.)

• Альдо Граціаті в Інтернет-енциклопедії кінооператорів [Архівовано 19 вересня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)