Нілс Андерс Тегнелл (нар. 17 квітня 1956 р.)[1] — шведський лікар, що спеціалізується на інфекційних хворобах та державний службовець, нинішній державний епідеміолог Швеції.[2] Він був працевлаштований у Шведському інституті інфекційних хвороб між 2004 та 2005 роками та у Шведській національній раді охорони здоров'я та добробуту між 2005 та 2012 роками. Він повернувся до Інституту інфекційних хвороб у 2012 році завідувачем кафедри. Він працював державним епідеміологом з 2013 року, спочатку в Інституті, а згодом в Агенції громадського здоров'я Швеції після об'єднання Інституту інфекційних хвороб та Шведського національного інституту громадського здоров'я.
На своїх посадах він відігравав ключову роль у відповіді Швеції на пандемію свинячого грипу 2009 року та на пандемію COVID-19.[3][4]
З 1990 по 1993 рік працював у ВООЗ в Лаосі, щоб створити програми вакцинації.[7] В інтерв'ю газеті Експрессен він описує свою роботу на місцях на ВООЗ зі шведською експертною командою під час спалаху еболи 1995 року в Кіквіті, Заїр.[8] З 2002 по 2003 рік він також працював національним експертом Європейської Комісії з підготовки на рівні ЄС до загроз громадському здоров'ю, таких як сибірська виразка, віспа та інші інфекційні захворювання.[5][2]
Тегнелл здобув науковий ступінь докторамедицини від Лінкепінгського університету в 2003 році та магістра в галузі епідеміології від Лондонської школи гігієни та тропічної медицини в 2004 році.[9][10] Працював у Шведському інституті контролю за інфекційними захворюваннями (Smittskyddsinstitutet) 2004—2005 рр. та в Національній раді охорони здоров'я та добробуту з 2005 року. Очолюючи відділ контролю інфекційних хвороб в агентстві, він відіграв ключову роль у шведській масштабній програмі вакцинації під час підготовки до пандемії грипу проти грипу H1N1 у 2009 році.[2] Очолював відділ Інституту контролю за інфекційними захворюваннями 2012—2013. З 2013 року є державним епідеміологом Швеції, спочатку в Інституті контролю за інфекційними захворюваннями, який у 2014 році став частиною Агентства громадського здоров'я Швеції.
Андерс Тегнелл був обраний членом Королівської шведської академії воєнних наук у 2005 році.[9] Його вступна лекція була про вплив пандемій на суспільство.[11]
Пандемія COVID-19
Пандемічна стратегія Швеції описується як довіра до громадськості діяти відповідально: замість широкомасштабних заборон та обмежень влада радила людям дотримуватися належної гігієни рук, по можливості працювати вдома та практикувати соціальне дистанціювання, а тих, хто старше 70 років, закликали. самоізолюватись, як запобіжний захід.[12]
Незважаючи на скептицизм та критику з боку ряду лікарів та медичних експертів, а також міжнародних ЗМІ, Швеція захищала свою стратегію, при цьому прем'єр-міністр Стефан Лефвен посилався на «здоровий глузд», а Тегнелл заявив, що стратегія коріниться у «давній традиції» поваги до «вільної волі», а також у високому рівні довіри та поваги шведи до органів державної влади.[13] Згідно з опитуванням, проведеним Sifo, довіра населення до Агентства охорони здоров'я зросла з 65 відсотків до 74 відсотків між 9–12 березня та 21–25 березня.[14] Опитування в березні 2020 року, проведене тією ж компанією для TV4, показало, що більше половини (53 %) шведського населення довіряють Тегнеллу, що більше, ніж будь-якому з нинішніх лідерів шведських політичних партій, тоді як 18 % сказали, що не довіряють державному епідеміологу.[15] Під час квітневого опитування частка, яка сказала, що вони довіряють Тегнелу, зросла до 69 %, тоді як кількість тих, хто не довіряє своєму державному епідеміологу, впала до 11 %.[16][17]
Особисте життя
Тегнелл живе у Вреті Клостер, за межами Лінчепінга, зі своєю дружиною Маргіт, звідки щодня їздить на роботу в Сульну, Стокгольм. У нього є три дочки: Емілі, Саскія та Аннемік. У вільний час він любить садівництво та подорожі.[18][2]
Відзнаки та нагороди
Член Королівської шведської академії воєнних наук (Kungliga Krigsvetenskapsakademien), 2005 рік
Примітки
↑Sveriges befolkning 1980, CD-ROM, version 1.00 (Sveriges Släktforskarförbund 2004).
↑ абAnderson, Björn (2016). Kungl Krigsvetenskapsakademien. Svenska Krigsmanna Sällskapet (till 1805), Kungl Krigsvetenskapsakademien. 20 år med akademien och dess ledamöter 1996–2016. Stockholm: Kungliga Krigsvetenskapsakademien. с. 61. ISBN978-91-980878-8-8.
↑Tegnell, Anders (2002). The epidemiology and consequences of wound infections caused by coagulase negative staphylococci after thoracic surgery. Linköping: Linköping University. ISBN91-7373-186-2.
↑Tegnell, Anders (2007). Pandemiernas påverkan på samhället(PDF). Kungl. Krigsvetenskapsakademiens Handlingar och Tidskrift. 5/2007: 76—79. Архів оригіналу(PDF) за 28 липня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
.jpg)
