Ардем Патапутян
Ардем Патапутян (2 жовтня 1967 , Бейрут, Ліван ) — лівансько-американський науковець у галузі біофізики, молекулярної біології, електрофізіології, нейробіології, найбільше відомий через відкриття іонних каналів, що відповідають за механорецепцію. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2021 рік разом з Девідом Джуліусом[4]. Член Національної академії наук США з 2017 року. БіографіяАрдем народився в Лівані, в родині вірменського походження. В 1985 році навчається у Американському університеті Бейрута. В 1986 року переїхав до США. Навчався в Університеті Каліфорнії в Лос-Анжелесі, який закінчив 1990 року. Навчався в аспірантурі в Каліфорнійському технологічному інституті під керівництвом Барбари Волд[en]. Здобув ступінь доктора філософії 1996 року. Надалі був постдокторським дослідником у лабораторії Луїса Рейчарда[en] в Університеті Каліфорнії в Сан-Франциско. З 2000 року працює у неприбутковій дослідницькій організації «Scripps Research[en]», де станом на 2021 рік обіймає посаду професора відділу нейронаук. В 2000—2014 роках паралельно працював в Інституті геноміки компанії «Novartis». Науковий внесокГрупа під керівництвом Патапутяна на початку 2000-х років визначила TRPM8 як іонний канал, що є рецептором ментолу та низьких температур в організмі ссавців (одночасно з групою Девіда Джуліуса). На початку 2010-х років під керівництвом Патапутяна було виявлено, клоновано та описано гени та білки механорецепторів ссавців PIEZO1 та PIEZO2. ВизнанняСеред нагород Патапутяна:
Наукові праціСеред важливих наукових праць:
Примітки
Джерела
Посилання
|