У дорослому футболі дебютував 1939 року виступами за команду клубу «Мальме», в якій провів одинадцять сезонів, взявши участь у 191 матчі чемпіонату. У складі «Мальме» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,48 голу за гру першості.
1950 року перейшов до італійського «Дженоа», за команду якого протягом сезону 1950—51 років провів лише 8 матчів, забивши два голи. 1951 року 29-річний гравець повернувся на батьківщину, де згідно з чинними на той час регламентами не мав можливості продовжити грати в чемпіонаті Швеції та був змушений завершити ігрову кар'єру.
1945 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швеції. Протягом наступних чотирьох років провів у формі головної команди країни лише 4 матчі, втім встигши забити 7 голів, п'ять з яких — у своїй дебютній грі у формі шведської збірної.
Згодом, у 1950 був включений до складу збірної Швеції для участі у чемпіонаті світу 1950 року, що проходив у Бразилії і на якому команда здобула бронзові нагороди. Втім ані у матчах фінальної частини світової першості, ані після того на поле у складі збірної більше не виходив.
