|
Богачевський Теодор
о. Теодор Богачевський (18 лютого 1863, с. Великий Полюхів — 7 лютого 1940, Голинь)[1] — український священник (УГКЦ), літератор, парох села Лецівка (нині Рожнятівського району), громадський діяч. Стрийко архиєпископа і митрополита філадельфійського Костянтина Богачевського. ЖиттєписНародився 18 лютого 1863 року в с. Великий Полюхів Бережанського округу в сім'ї Омеляна і Анни з роду Пісецьких[2][3]. Священиче служінняНавчався у Львівській духовній семінарії. Перед висвяченням у священичий сан одружився. Священичі свячення отримав 1887 року. По свяченнях працював сотрудником пароха села Бубнище Долинського деканату (1887—1893), потім був парохом в селі Лецівка (1893—1906). У 1906 році переведений для служіння в село Голинь Калуського деканату, де був парохом аж до 1940 року. В 1918—1924 роках — декан Калуський, а в 1930—1940 — член Митрополичої консисторії[1]. Виголосив проповідь під час похорону матері Степана Бандери Мирослави навесні 1921 року.[4] Громадсько-політична діяльністьПосол до Галицького сейму 8-го скликання у 1901—1907 роках від округу № 34 IV курії (Долинський повіт), секретар «Руського соймового клубу» (з 1901 р. як представник УНДП[5]; склав мандат 29 жовтня 1903 року; повторно обраний 14 червня 1904 року[6]). Літературна працяАвтор оповідань, які публікувало «Дїло». Видав збірку похоронних проповідей. Автор статті: «Хто є основником Згромадження Сестер Служебниць?» // Нива, рік 28, ч. 2, Львів 1933, с. 69-71. Пам'ятьУ селі Голинь Калуського району, де впродовж 34-х років о. Теодор Богачевський був парохом, одна з вулиць названа його ім'ям. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||
