Голинь

село Голинь
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Рада	Голинська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA26060170050078863
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1391
Перша згадка	1391
Населення	5246
Площа	19,37 км²
Густота населення	263,76 осіб/км²
Поштовий індекс	77343
Телефонний код	+380 03472
Географічні дані
Географічні координати	49°0′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д. / 49.00806; 24.25611
Водойми	Сівка, Млинівка, Середня
Найближча залізнична станція	Голинь (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради	77343, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Голинь вул. 600-річчя Голиня, 18
Вебсторінка	http://www.golyn.if.ua
Карта
Голинь
Голинь
Мапа
Голинь у Вікісховищі

Го́линь — найбільше село Калуського району Івано-Франківської області. Населення села становить близько 5 300 осіб.

Село розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.

Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора.

На території села археологами виявлено 3 поселення: голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури (зокрема розкопано гончарну піч) і періоду Київської Русі.^[1]

Перша письмова згадка про це село датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року.^[2] Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме на його честь і назвали село.

Нинішня південно-східна частина села Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села Тужилів^[3]) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році^[4]..

У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану^[5]. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року^[6].

Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів). Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.^[7]

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.

Село відоме своїми просвітянськими, кооперативними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту^[8].

У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв^[9]

Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА^[10]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах), який здійснив чимало злочинів^[11].

Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.

У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.

Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.

У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4716 осіб, з яких 2282 чоловіки та 2434 жінки.^[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5085 осіб.^[13]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[14]

• Адміністративно-культурний комплекс із пам'ятним знаком «Слава героям Небесної сотні»^[15]
• Народний дім^[16]
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758^[17]
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці 2018 р.
• Чоловічий монастир ПЦУ «Благовіщення Пресвятої Богородиці»^[18]
• Школа І-ІІІ ступенів^[19] на 880 місць^[20]
• Дитяча школа мистецтв^[21]
• ДНЗ я/с «Малятко»^[22]
• Лікарська амбулаторія
• Відділення поштового зв'язку
• Стоматкабінет
• Авторизований Bosch Авто Сервіс «Автосвіт»
• Шиномонтаж
• Швейний цех
• Меблевий цех
• Сільський стадіон «Колос»
• Три придорожні ресторани: Перевесло, Родослав і Рандеву.

• 
  Свято-Благовіщенський монастир^[23]
• 
  Адміністративно-культурний комплекс
• 
  Церква Покрови Пресвятої Богородиці
• 
  Школа
• 
  Дитячий садок
• 
  Амбулаторія
• 
  Стадіон

У селі є вулиці^[24]:

• 
  Знак Незалежності України і 600-річчя Голиня
• 
  Стела знаку 600-річчя
• 
  Монумент замученим комуністами просвітянам^[26]
• 
  Радянський пам'ятник
• 
  Справа — список полеглих солдатів
• 
  Зліва — список стрибків

• Гонський Володимир Васильович — український громадсько-політичний діяч, науковець, публіцист, бард, ведучий найбільших патріотичних протестних акцій, зокрема Мовного майдану, Євромайдану, заслужений діяч мистецтв України.
• Жекало Іван Степанович (1971—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Івахнюк Василь Степанович (* 1966) — радянський та український футболіст.
• Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило (в миру Ковальчук Михайло Степанович)
• Стебельський Степан (псевдо: «Хрін») (1914 — †9 листопада 1949, Чехія) — сотник УПА, командир сотні «Ударник-5», начальник тактичного відтинку ТВ-24 «Маківка» групи УПА-Захід. Один із засновників інженерних підрозділів УПА. Керівник операції з ліквідації заступника міністра оборони Польщі, генерала Кароля Свєрчевського. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.
• Тетяна Ляхович (1977), спортсменка, легкоатлетка, учасниця Олімпійських ігор в Сіднеї (2000).
• Сондей Іван Степанович (1994) — український футболіст.
• Барнич Вадим Романович - Найкращий програміст України 2024
• Мельник Денис Сергійович - Перший мільйонер Голиня.

• Отець Богачевський Теодор — український священик (УГКЦ), літератор, громадський діяч. Парох села у 1921 р.^[27]

• Іван Рудий «Орлич» — організаційний референт ОУН Калуської округи, Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА.^[28][29]

• Історія села Голинь Калуського району [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Географічний словник Королівства Польського і Земель слов'янських, 1882, т. 3, с. 115 [Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)