|
Середній Бабин
Середній Ба́бин — село Калуського району Івано-Франківської області. ІсторіяЗасноване у давні часи, але перші знайдені писемні згадки відносяться до XV століття. Зокрема, згадується 20 жовтня 1466 року в книгах галицького суду[1]. Також — у люстрації 1469 року: Бабин і Підгірки зобов'язуються постійно утримувати за тевтонським правом 6 арбалетників або лучників[2]. Селяни Бабина брали участь у повстанні 1648 року[3][4]. Зі складу села з часом виокремилися присілки Слобідка, Кудлатівка і Бабин-Зарічний, через що серединна частина села дістала нинішню назву (сьогодні перші два села злилися з Середнім Бабином суцільною забудовою). За Австрії селом володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1852 році продав Віктору Розвадовському. Розвадовські мали фільварок на східній околиці села (донині не зберігся) і володіли навколишніми землями аж до 1939 року[5]. За переписом 1900 року гміна (самоврядна громада) Бабин складалася з трьох сіл: 1) Бабин над Лімницею — 58 будинків і 366 жителів, 2) Бабин Зарічний — 83 і 516, 3) Кудлатівка — 66 і 437), які займали 678 га, у громаді було 207 будинків, проживало 1319 осіб (41 римокатолик, 1240 грекокатоликів і 38 юдеїв; 1297 українців і 22 поляки), були 131 кінь, 493 голови великої рогатої худоби, 6 овець і 274 свині. А на землях фільварку Бабин площею 1018 га були 12 будинків і проживало 90 мешканців (Бабин над Лімницею — 9 будинків і 68 мешканців, Бабин Зарічний — 2 і 17, Кудлатівка — 1 і 5), за конфесіями: 27 римокатоликів, 26 грекокатоликів, 35 юдеїв і 2 інших; етнічно: 37 українців і 53 поляки), було 26 коней, 122 голови великої рогатої худоби і 11 свиней. Загалом було 1696 га угідь (з них 1565 га оподатковуваних: 717 га ріллі, 122 га лук, 62 га садів, 252 га пасовищ і 412 га лісу).[6] Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. в бабинській церкві 4 давні дзвони діаметром 595, 47, 37, 32 см, вагою 102, 47, 27, 12 кг, виготовлені у 1788, 1788, 1853, 1797 рр.[7] У міжвоєнний період в селі побудовані стави площею 187 га, більшість із них експлуатуються й досі. У 1939 році в селі проживало 960 мешканців (905 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 20 поляків і 5 євреїв)[8]. Село належало до ґміни Войнилів Калуського повіту Станиславівського воєводства. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Войнилівського району. Міст через Лімницю в селі в 1944 році став єдиним уцілілим в околиці і через нього пройшли майже всі війська фронту. Але радянська влада занедбала міст і в 1950-х роках його вже не було. 25 січня 1945 року в Бабині Середньому спецгрупою МДБ був захоплений організатор і командир УНС і УПА в Галичині Луцький Олександр Андрійович. У селі був утворений колгосп імені Кірова. Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року село передане до Калуського району. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Соціальна сфера
ВулиціУ селі є вулиці[16]:
Відомі люди
 Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
