Покровськ є ключовим логістичним вузлом для оборони Донецької області. Місто розташоване на трасі T0504, яка з'єднує кілька стратегічно важливих міст. Втрата Покровська ускладнить українські логістичні ланцюги в Донецькій області та полегшить Росії захоплення всього регіону.[7][8]
Після падіння Авдіївки у лютому 2024 року та прориву в Очеретино навесні, російські війська наступали. Майже щотижня з 15 лютого, українські війська з різною інтенсивністю відступали в напрямку Покровська. Одним із таких складних моментів була заміна 3-ї штурмової, яка стояла в районі Орлівки та Семенівки (біля Авдіївки), на 68 окрему єгерську бригаду. Тоді росіяни скористалися моментом ротації підрозділів і вдало атакували.[9] Росіяни просунулися вздовж залізниці Покровськ-Бахмут і захопили село Прогрес разом із його залізничною станцією, що ускладнило ситуацію для українських сил на цьому напрямку.[10][11]
Після цього російські війська обійшли позиції українських сил, що обороняли сусідні ділянки фронту, і вийшли їм у тил, змусивши залишити позиції. Українські сили провели контратаки за підтримки танків, але не змогли зупинити наступ російських військ. В результаті просування російських військ у бік Покровська становило кілька кілометрів. За інформацією OSINT-каналу Deep State, російські війська зайняли села Веселе та Тимофіївка.[12]
Перебіг подій
За даними Інституту вивчення війни, геолоковані кадри, опубліковані 14 і 15 серпня, свідчать про те, що російські війська просунулися в районі Гродівки на схід від Покровська, а також в районі Желаного, Миколаївки та Орлівки, розташованих на південний схід від Покровська. За оцінкою ISW, російські війська зайняли Орлівку та Желанне.[13]
19 серпня Washington Post написав, що аналіз даних з відкритих джерел показував просування російських військ до сіл Червоний Яр, Гродівка та міста Новогродівка, які розташовані на схід від Покровська.[14] Генштаб ЗСУ повідомив, що навколо Покровська йдуть важкі бойові зіткнення, в ході яких ЗС РФ провели 45 атак.[15] Місцева влада через швидке просування ЗС РФ оголосила евакуацію населення з Покровська.[16]
За даними OSINT-проєкту Deep State, з 20 серпня російські війська зайняли три села поблизу Покровська. Майкл Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, повідомляв, що Покровськ тепер знаходиться в зоні досяжності російської артилерії. Фінська аналітична група Black Bird Group зазначала, що російські війська наблизилися до останнього рубежу оборони міста.[17]
22 серпня ЗС РФ розпочали штурм міста Новогродівки. Крім цього, російські війська намагалися обійти Новогродівку зі східного флангу.[18]
27 серпня Інститут вивчення війни підтвердив значні тактичні успіхи РФ: просування ЗС РФ більш ніж на 2 км на північний захід від міста Новогродівка, що свідчить про утримання центру міста. Геолокаційні кадри також підтверджували просування ЗС РФ у південно-східній частині.[19] Це послабило гарнізон ЗСУ, який обороняє Вугледар. Почалися бої за Селидове.[20]
28 серпня, за даними російських військових блогерів, під час боїв за Селидове ЗС РФ взяли під контроль трасу Покровськ — Курахове, яка є однією з головних логістичних магістралей Донецької області.[21] Видання Дзеркало тижня написало, що за два попередні тижні з Покровського напрямку вивели 47-му бригаду «Магура», яка була тут одним із найважливіших складників стабілізації оборони. Натомість, сюди відправили недавно сформовану 151-шу механізовану бригаду і кілька підрозділів ТрО.[22]
Протягом жовтня-грудня російська армія значно просунулась захопивши десятки населених пунктів, впритул підійшовши до міста.[24][25][26]
На січень 2025 року російська армія суттєво просунулася південніше міста. Віктор Трегубов, із оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» вважав, що обхід Покровська швидше націлений на перерізання маршрутів логістики ЗСУ, а не на прорив у бік Дніпра. Тієї ж думки був австрійський військовий історик, полковник Маркус Райснер.[27]
Оцінки
За оцінкою Associated Press на серпень 2024 року, в обороні Покровська бере участь велика кількість слабо навчених новобранців. За словами комбата з 47 ОМБр ЗСУ, деякі бійці, які нещодавно прибули, відмовляються відкривати вогонь по бійцям ЗС РФ. Анонімні командири інших підрозділів кажуть, що новобранці є причиною територіальних придбань Росії, у тому числі біля Покровська.[3]
Проблемами оборони Покровська на грудень 2024 року називали систематичні повторення минулих помилок в управлінні військами вищим командуванням.[28][29][30]
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
