Вибухи під Бєлгородом — під час російсько-української війни неподалік Бєлгорода (що на Слобожанщині) сталось кілька потужних вибухів. 29 березня 2022 року сталась пожежа й вибухи на складі боєприпасів у передмістях, а 1 квітня — ракетний удар з вертольотів Мі-24 та пожежа на нафтобазі в межах міста.
1 квітня, за словами губернатора Росії В'ячеслава Гладкова та неназваного американського чиновника, два українські вертольоти Мі-24 атакували та підпалили склад пального в Бєлгороді, у результаті авіаудару на малій висоті, без втрат.[2][3][4] Україна ані підтвердила, ані спростувала відповідальність.[5]Секретар РНБООлексій Данілов заперечив, що авіаудар в Бєлгородській області завдала Україна.[6][7]
Починаючи з 24 лютого 2022 року з міста Бєлгород велись обстріли території України[10]. Значна частина боєприпасів не долітала до України та вибухала на території міста або у передмісті[11]. 24 лютого у Бєлгородській області від вибухів снарядів постраждали двоє дорослих та дитина 2015 року народження[12]. Загалом у перший день російського вторгнення в Україну у Бєлгородській області зафіксували шість епізодів руйнувань, які стались починаючи з 6:00 за місцевим часом[13], що викликало паніку у місті[14], не працювали дитячі сади та школи, закрито аеропорт[15][16][17]. Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу звинувативши в обстрілах військовослужбовців ЗС України[12].
Вибух складів з боєприпасами
У вівторок увечері, 29 березня 2022 року неподалік від міста Бєлгород відбулась масштабна детонація боєприпасів. За попередніми даними, вибухнув склад з боєприпасами російських загарбників, розташований в районі села Красний Октябрь. Інформація про вибухи від місцевих почала надходити близько 21:10 за київським часом[18].
Цей населений пункт знаходиться лише за 50 кілометрів від центру українського Харкова та в 10 км від державного кордону з Україною[18].
Згодом було повідомлено, що четверо військовослужбовців армії РФ зазнали поранення «при потраплянні снаряда у військове містечко у Бєлгородській області». Водночас залишається незрозумілим, мова йде про снаряд, який викликав детонацію складу, чи один з тих, які розлітаються навкруги[18].
Станом на 22:25 повідомлено, що вибухи припинились, тобто тривали більше однієї години. Офіційних даних щодо причин вибуху на російських складах боєприпасів — немає[18].
Слід зазначити, що в даному районі жодних стаціонарних баз зберігання боєприпасів нема натомість іще взимку 2021—2022 року на супутникових знімках було зафіксовано польовий табір російських військових (50°28′25″ пн. ш.36°18′12″ сх. д. / 50.473512° пн. ш. 36.303205° сх. д. / 50.473512; 36.303205). Зокрема, на знімках компанії Maxar Technologies за 21 лютого 2022 року[19]. На ньому понад півсотні польових наметів, кожен з яких розраховний на взвод особового складу (30 осіб) та під сотню одиниць військової техніки[20].
А перші натяки на створення такого табору вже помітні на знімках за квітень 2019 року[20].
Таким чином, є підстав вважати, що вибух на «складі боєприпасів» насправді — вибух у польовому таборі армії РФ, що дає зовсім іншу картину можливих втрат серед загарбників[20].
7 квітня 2022 року слідчий комітет РФ фактично підтвердив, що вибухи стались в польовому таборі, за офіційними даними було знищено 21 одиницю техніки, 8 російських терористів було поранено. На думку СК РФ вибухи стались внаслідок удару трьома ракетами з касетною бойовою частиною комплексу «Точка-У» з території України[21].
Пожежа охопила вісім резервуарів з 27, приблизно на 2 тисячі кубометрів кожен[22].
Як повідомила російське МНС існувала загроза поширення вогню, який намагалось приборкати 200 осіб із пожежним потягом. Місцевих, які проживають у навколишніх будинках, евакуювали[22].
За словами губернатора регіону В'ячеслава Гладкова пожежа сталась внаслідок авіаудару з двох вертольотів Збройних Сил України, які зайшли на територію Росії на низькій висоті[22].
Олексій Арестович заявив, що Україна веде бойові оборонні дії лише на своїй території, а за те, що відбувається на території Росії, відповідає керівництво РФ. Арестович також припустив, що «може бути хтось покурив не в тому місці, або російські військові доступними ним методами саботують виконання наказів, тому що не хочуть заходити на територію України».[24]
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що не може сказати, чи це були українські вертольоти, які завдали удару по Бєлгороду.[25][26]
Збройні Сили України не стали коментувати дану подію[22], а речник міністерства оборони України заявив:[27]
Я хочу наголосити на тому, що станом на сьогодні українська держава здійснює оборонну операцію з відбиття збройної російської агресії на території України. І це зовсім не означає, що Україна має нести відповідальність за всі прорахунки, за всі катастрофи й події, які відбуваються на території Російської Федерації
Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу про теракт (стаття 205 КК РФ). За російською версією Слідчого комітету, 2 вертольоти ЗСУ України перетнули державний кордон і, рухаючись на малій висоті, зробили не менше 4 ударів по об'єктах ПЕК у Бєлгороді.[28]
На думку американського журналіста Тайлера Роговея, та як стверджує неофіційний блог російського Центру АСТ, це — перший авіаційний удар по території Росії з 8 жовтня 1950 року, коли під час війни в Кореї американські винищувачі ВПС США завдали удару по радянському аеродрому Суха Річка в Приморському краї[29][23].
Траєкторія ракети вказує на те, що вона прилетіла з російської території, а її розмір, зовнішній вигляд, залишена вирва від вибуху, подібні крилатій ракеті 9М728 ОТРК «Искандер-М» (хоча точна ідентифікація за наявним відео неможлива)[30].
Крім того, за словами Бєлгородського губернатора Гладкова, ще одне схоже попадання сталося водночас неподалік Ясних Зор Бєлгородської області[30].
Якщо взяти до уваги, що Ясні Зорі знаходяться приблизно за напрямом польоту ракети від Микільського, цілком можливо, що це потрапляння відноситься до того ж інциденту[30].
Враховуючи те, що ця подія майже не висвітлювалася в російських федеральних ЗМІ, навмисна російська провокація із запуском ракети російською територією з метою звинуватити Україну є малоймовірною[30][31].
Підрив залізничної колії
12 квітня 2022 року у Шебекінському районі Бєлгородської області, було пошкоджено залізничне полотно. Потерпілих внаслідок події немає[32].
Пожежа складу боєприпасів
27 квітня 2022 року губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков повідомив про декілька вибухів, що їх було чутно в Бєлгороді. Він заявив, що за попередніми даними здійнялась пожежа на складі з боєприпасами та, що жертв серед цивільних нема[джерело?].
Пожежа складу нафтопромисловості
11 травня 2022 року ввечері почав горіти склад переробки та зберігання продуктів нафтопромисловості[джерело?].
Падіння ракет
Рано вранці 3 липня 2022 року в Бєлгороді було чутно «серію гучних звуків» внаслідок яких було частково зруйновано 11 багатоквартирних будинків, троє загиблих і чотири постраждалих[33].
В культурі
Вибухи на Бєлгородщині викликали хвилю обговорень та мемів в українських інтернет-спільнотах. Зокрема, набули популярність меми про причетність українського блогера та активіста Сергія Стерненка та про вигадану БНР — Бєлгородську Народну Республіку (що є іронією на «ЛНР» та «ДНР»), яка нібито потерпає від гніту через постійні обстріли росіянами[34][35]. Про цю «республіку» навіть пожартував тогочасний секретар РНБООлексій Данілов[36].
Особливої популярності набув мем про «бавовну». Передісторія: приблизно з 2019 року в російських державних ЗМІ слово «взрыв» (укр. «вибух») почали заміняти на «хлопо́к» (укр. «ляск») для створення режиму інформаційного сприяння[37][38]. Українці створили каламбур та заради жарту почали перекладати слово «хлопок» як «бавовна» (рос. «хло́пок»), і це слово стало відомим інтернет-мемом, що позначає дивні вибухи на території Росії чи на окупованих територіях[34][35]. Згодом почали з'являтись навіть іронічні вирази, такі як «почастувати бавовною», що є евфемізмом на умисний підрив чого-небудь чи кого-небудь (наприклад, склад боєприпасів, російський офіцер чи колаборант).
↑CNN, By Simone McCarthy, <a href="/profiles/travis-caldwell">Travis Caldwell</a> and <a href="/profiles/helen-regan">Helen Regan</a> (1 квітня 2022). Fire breaks out at a Russian fuel depot near Ukrainian border. CNN(англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)