Бруклінський музей

Бруклінський музей
англ. Brooklyn Museum
40°40′16″ пн. ш. 73°57′49″ зх. д. / 40.671206° пн. ш. 73.963631° зх. д. / 40.671206; -73.963631
Тип	художня галерея[1] і неприбуткова організація
Статус спадщини	об'єкт Національного реєстру історичних місць СШАd[2] і пам'ятка Нью-Йоркаd
Частина від	New York Art Resources Consortiumd
Країна	США[3]
Розташування	Нью-Йорк,  США
Адреса	200 Eastern Parkway, Brooklyn, NY 11238[4]
Стиль	Боз-ар
Архітектор	Мід МакКім, Френч Вайт, Деніел Честер
Засновано	1895
Відкрито	1895
Фонд	1,5 млн одиниць зберігання
Відвідувачі	500 тис. щорічно
Директор	Арнольд Леман
Сайт	brooklynmuseum.org
Бруклінський музей (США)
Бруклінський музей у Вікісховищі

Бруклінський музей (англ. Brooklyn Museum) — один з найбільших і найстаріших художніх музеїв Північної Америки.

Зібрання музею налічує більше півтора мільйонів експонатів, від шедеврів стародавнього Єгипту до творів сучасного мистецтва. Бруклінський музей є однією з визначних пам'яток архітектури Нью-Йорка. Музей розташований в будівлі стилю боз-ар, в районі Краун-Гайтс у центрі Брукліна. Площа музею: 52 000 кв.м. Щорічно музей відвідують близько 500 тисяч осіб. Споруда музею входить складовою частиною до ансамблю, де також Бруклінський ботанічний сад, Парк авеню, Авеню Зоопарк.

Історію створення Бруклінського музею починають з 1823 р., коли Август Брем заснував Бруклінську бібліотеку. 1841 р. Бруклінська бібліотека була переведена у приміщення Бруклінського ліцею. Обидва окремі заклади були поєднані у один 1843 р. з метою створення Бруклінського інституту, котрий почав функціонувати ще як і художній заклад з власними виставками живопису і скульптури та публічними лекціями різної тематики. 1890 р. директор інституту Франклін Гупер сприяв заснуванню Бруклінського закладу наук і мистецтв з музеєм. Музей як складова частина Бруклінського інституту був відкритий для відвідин 1897 року. До 1970-х років створений тут музей був лише одним з підрозділів Бруклінського інституту.

Лише у 1970-ті рр. інститут був реорганізований, а його відділки отримали самостійність. Виникли:

• Бруклінський музей
• Бруклінська академія музики
• Бруклінський ботанічний сад
• Бруклінський музей дитинства тощо.

І раніше Бруклін як місто відрізнявся помітною самостійністю і відокремленістю від Нью-Йорка. Бруклін був приєднаний до мегаполіса Нью-Йорка як лише один із його районів, але зберігає помітну автономію і відокремленість досі.

Величезна споруда музею була вибудована 1885 року архітектурним бюро McKim, Mead, and White у ситлі неокласицизму. Для публіки музей було відкрито 1887 року. Будівля Бруклінського музею мала стати найбільшим музейним приміщенням у світі, проте до сьогодні завершено лише одну п'яту із запланованих музейних площ. Алегоричні фігури Бруклін (праворуч) та Манхеттен (ліворуч від портика) були створені 1916 року американським скульптором Деніеолом Честером Френчем (1850-1931). Спочатку фонди музею складалися з природничої та етнографічної колекцій та зібрання живопису. 1916 року єгиптолог Чарльз Вільбур подарував музею велику колекцію єгипетських старожитностей. На початок 21 ст. давньоєгипетська колекція музею вважається однією з найбільших у світі, але на початок 21 ст. поступається якістю колекціям давньоєгипетського мистецтва у Музеї мистецтва Метрополітен.

Дещо незвичною колекцією Бруклінського музею є архітектурні фрагменти міста Нью-Йорк. В період дикого капіталізму Нью-Йорк шалено збільшувався і швидко поглинав навколишні містечка, селища і поселення. Процес поглинання супроводжувався спекуляцією земельними ділянками, перепродажем житлових будинків тощо. Нові володарі історичної забудови швидко руйнували її, не рахуючись з мистецькою вартістю як окремих споруд, так і мистецькою вартістю окремих архітектурних деталей. Рештки поруйнованого вивозили на смітники. Бруклінський музей створив відділ, що почав збирати і вивозити окремі архітектурні деталі майже з усіх районів Нью-Йорка — рельєфи, скульптури тощо. Так, широко відомі алегоричні скульптури «Бруклін» і «Манхеттен» 1916 року, котрі колись прикрашали пілони Манхеттенського мосту, були вивезені в музей саме з міркувань їх рятування від нищення.

1988 року тут було вперше у світі публічно показано картину Гюстава Курбе Походження світу (L'Origine du monde). Під час виставки «Сенсація: Молоді британські митці з колекції Саатчі», що проходила 1999 року, стався публічний скандал^[5]. Тодішній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані назвав один з показаних творів «хворобливим» й поставив вимогу вилучити його з виставки, а також скасував 7,2 млг доларів щорічної субвенції музею. Проте керівництво музею не послухало Джуліані, а суд визнав скасування субвенції невиправданим, оскільки побачив у цій дії мера зазіхання на свободу мистецтва (див.: Перша поправка до Конституції США).^[6][7][8] Протягом 2003–2004 років під орудою архітектора Джеймса Польшека пройшла реконструкція музею, яка обійшлася в 60 млн доларів. Було проведено реконструкцію багатьох приміщень, а при вході до музею споруджено скляний павільйон. На площі перед музеєм каліфорнійське бюро дизайну Вет спорудило фонтан «Водяний балет».

• 
  «Фараон з дружиною». Портретний рельєф амарнського періоду
• 
  Стела Такенемет, що вітає бога Осириса, ґрунт на деревині з кольоровим малюнком, 15 династія, до 653 до н. е., Фіви (?)
• 
  «Жінка-птаха», кераміка, додинастична жіноча скульптура.
• 
  Книга смерті, 31.1777e
• 
  Бруклінський папірус 664-332 до н. е.
• 
  Пані Тьєпу, 18-та династія нового царства, Аменхотеп III бл. 1390-1352 до н. е., з могили № 181 у Фівах, 65.197
• 
  Парна статуя чоловіка і дружини Небсена та Небсен-Та, 18-та династія нового царства, Тутмос IV або Аменхотеп III, бл. 1400-1352 до н. е.
• 
  Круглий флакон для косметики з кришкою, Нове царство, 18 династія.
• 
  Жіночий портрет (Фаюмський портрет-62)
• 
  Портрет невідомого в золотому вінку ( Фаюмський портрет )

• 
  Чарлз Вілсон Піл, Джордж Вашингтон, бл. 1776
• 
  Семюел Фінлі Бріз Морзе, Портрет Джона Адамса, 1816
• 
  Едвард Гікс, Мирне королівство, бл. 1830-1840
• 
  Джон Джеймс Одюбон, Дикий індик, літографія, бл. 1861
• 
  Істмен Джонсон, Раби, що тікають, c. 1862
• 
  Альберт Пінкхем Райдер, Вечірня заграва та червона корова, 1870-1875
• 
  Вінслов Гомер, Північно-східне узбережжя, c. 1883
• 
  Ральф Альберт Блейклок, Місячне сяйво, 1885.
• 
  Джордж Іннесс, Світанок, 1887
• 
  Томас Ікінс, Летиція Вільсон Джорда, 1888
• 
  Едвін Лорд Вікз. «Стара мечеть у передмісті Делі, Індія», бл. 1885 р.
• 
  Джон Сінгер Сарджент, Поль Елльо малює з дружиною, 1889
• 
  Мері Кассат, Туалет, бл. 1889-1894.
• 
  Чайлд Хассам, Пізня післяобідня пора. Нью-Йорк. Зима, бл. 1900
• 
  Вільям Глакенс, Ню з яблуком, 1909-1910
• 
  Джордж Беллоуз, Ранковий сніг. Річка Гудзон, 1910
• 
  Джорджія О'Кіф, Синє 1, 1916
• 
  Марсден Гартлі, Пейзаж, Нью Мексико, 1916-1920

• 
  Поль Елльо. «Коштовне хутро», бл. 1895
• 
  Антоніс ван Дейк, «Автопортрет», офорт, друк з авторської дошки-матриці
• 
  Рембрандт. «Три дерева», офорт 1643
• 
  Жан-Оноре Фрагонар. «Перший урок майбутнього вершника», до 1780
• 
  Томас Ровлендсон. Карикатура «Книжковий аукціон», до 1815
• 
  Теодор Шассерьо. «Портрет мадам Моннеро старшої», 1839
• 
  Шарль Жак. «Музикант», офорт бл. 1847
• 
  Шарль Меріон. «Вежа Горлож», бл. 1852
• 
  Жан-Франсуа Мілле, так звана «Велика пастушка», бл. 1862
• 
  Берта Морізо. «Музика», малюнок 1893
• 
  Хендрік Віллем Месдаг. «Рибальські човни на березі», 1896
• 
  Вінсент ван Гог. «Кипарис», малюнок 1889
• 
  Альфонс Муха. Афіша «Виставка Бруклінського музею», 1921

• 
  Фігурка Ндоб з Конго.
• 
  Золотий вершник, культура Ашанті, Гана.

• 
  Анонім 18 ст. «Дойка корови», Бруклінський музей , Нью-Йорк
• 
  Анонім 17 ст. «Керування слоном», Бруклінський музей , Нью-Йорк

• 
  Рельєф з пісковика. Мугал стиль, 17 ст., Індія
• 
  Зразок арабської каліграфії, бл. 1895
• 
  Зумурруд Шах тікає в гори, бл. 1570
• 
  «Перська дівчина з тамбурином», живопис 19 ст.

• 
  Марко Пальмеццано. «Свята бесіда», бл. 1521 р., Бруклінський музей, США
• 
  Лоренуцо ді Нікколо, Святого Лаврентія ховають в могилі святого Стефана, 1410–1414, 33 × 36 cm
• 
  Сано ді П'єтро, Триптих «Мадонна з немовлям, Св. Яковом і євангелістом Іваном», бл. 1460-1462
• 
  Ніколо Пізано. « Мадонна з немовлям і Катериною Александрійською», до 1515
• 
  Бартоломео Венето. «Невідома сеньйора як Марія Магдалина», 1520-і
• 
  Джованні Болдіні. Джеймс Вістлер, 1897

• 
  Вільям Бітті. «Дочка фараона знайшла кошик з малюком Мойсеєм», до 1860, Бруклінський музей, Нью-Йорк
• 
  Огюст Роден, «Данаїда», 1903
• 
  Сальваторе Альбано. «Грішні янголи», до 1893
• 
  Моріс Штерн. «Ранок», 1926
• 
  Скульптури роботи Родена

• 
  Франсуа Мілле. «Пастух зі стадом»
• 
  Ежен Делакруа, Батько прокляв Дездемону, бл. 1850-1854
• 
  Оноре Домьє, Два адвокати, бл. 1865-1870
• 
  Гюстав Курбе, Край басейну, 1867
• 
  Едгар Дега, Портрет мадмуазель Ежені Фіокр, 1867-1868
• 
  Альфред Сіслей, Повінь в селі Море, 1879
• 
  Гюстав Кайботт, Квітучі яблуні, бл. 1885
• 
  Жуль Бретон, Кінець робочого дня, бл. 1886-1887
• 
  Анрі де Тулуз-Лотрек, Мулен-Руж, 1892
• 
  Клод Моне, Церква у Верноні, 1894
• 
  Клод Моне, Ефект сонця на будинку Парламенту, 1903
• 
  Клод Моне, Палац дожів, 1908
• 
  П'єр Огюст Ренуар, Канські виноградники, 1908

• 
  Ян Корнеліс Вермеєн. «Жан де Каронделе», бл. 1530 р.
• 
  Луї Галле (художник). «Прощання з убитими іспанцями графами Ламоралем Егмонтом та Горном, Філіпом де Монморансі», 1851
• 
  Верещагін Василь Васильович. «Страта на хресті в Римській імперії», 1887 р.
• 
  Верещагін Василь Васильович. «Шлях військовополонених», 1879, Бруклінський музей

• Офіційна сторінка [Архівовано 3 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Brooklyn Museum records, 1823–1963 from the Smithsonian Archives of American Art [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.].
• http://www.brooklynmuseum.org/about/building.php [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Lawrence, Deirdre (1999). "The Evolution of a Library: The Brooklyn Museum of Art Libraries and Archives". Art Documentation 18 (1)

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бруклінський музей