|
Бішкек
Бішке́к (кирг. Бишкек) — столиця Киргизстану й найбільше місто країни. Становить особливу адміністративну одиницю. Населення — 1 145 тис. осіб (2023). Площа — 170 км². Місто засноване 1825 року як кокандська фортеця. 1862 року фортеця була захоплена російською армією. З 1862 по 1926 рік місто мало назву Пішпек, з 1926 по 1991 рік — Фрунзе. З 14 жовтня 1924 по 25 травня 1925 року місто було адміністративним центром Кара-Киргизької автономної області, з 25 травня 1925 по 1 лютого 1926 року — Киргизької автономної області, з 1 лютого 1926 по 4 грудня 1936 року — Киргизької Автономної Соціалістичної Радянської Республіки, з 5 грудня 1936 по 31 серпня 1991 року — Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки. Місто розташоване на півночі Киргизстану, у Чуйській долині, у передгір'ях Тянь-Шаня, за 40 км північніше Киргизького Ала-Тоо, за 25 км від кордону з Казахстаном. На відміну від південних районів країни, у м. Бішкек проживає великий відсоток росіян і зросійщених. ГеографіяБішкек розташований у центрі Чуйської долини, біля підніжжя хребтів киргизького Ала-тоо, на висоті 750—900 метрів над рівнем моря. Через місто протікають річки Ала-Арча, Аламедін, Великий Чуйський Канал. КліматБішкек за кліматичними умовами займає крайнє південне положення в континентальній області клімату помірних широт. Клімат в Бішкеку різко континентальний, середньорічна температура повітря +11,3 °C. Найхолодніший місяць — січень (-2,6 °С), найтепліший — липень (+24,9 °C). Середня місячна відносна вологість зростає від 45 % у серпні до 75 % у січні і лютому, середньорічна відносна вологість дорівнює 62 %.
Адміністративний поділ
ТранспортГромадський транспортГромадський транспорт включає автобуси, електричні тролейбуси та громадські мікроавтобуси (відомі російською мовою як маршрутки). Перші автобуси та тролейбуси в Бішкеку були введені в 1934 і 1951 роках відповідно.[2] Таксі можна знайти по всьому місту. Місто розглядає можливість проєктування та будівництва системи швидкісного трамвая.. Автобуси приміського та міжміського сполученняУ Бішкеку два головних автовокзали. Менший старий Східний автовокзал є головним чином терміналом для мікроавтобусів, що прямують до різних пунктів призначення у східних передмістях, таких як Кант, Токмок, Кемін, Іссик-Ата або прикордонний перехід Кордай, а також за їх межі. Міжміські регулярні автобуси та мікроавтобуси до всіх куточків країни, а також до Алмати (найбільшого міста сусіднього Казахстану) та Кашгару (Китай) здійснюються переважно з новішого великого Західного автовокзалу; лише менша кількість рейсів здійснюється зі Східного автовокзалу. Базар «Дордой» на північно-східній околиці міста також містить імпровізовані термінали для частих маршруток до приміських міст у всіх напрямках (від Сокулука на заході до Токмака на сході) і до деяких автобусів, що везуть торговців до Казахстану та Сибіру. ЗалізницяСтаном на 2007 рік на залізничну станцію Бішкек-2 ходить лише кілька поїздів на день. Він пропонує популярне триденне залізничне сполучення з Бішкека до Москви. Існують також поїзди далекого прямування, які відправляються до Сибіру (Новосибірськ і Новокузнецьк), через Алмати за маршрутом ТуркСіб, і до Єкатеринбурга на Уралі, через Астану.Ці поїзди йдуть дуже повільно (понад 48 годин до Єкатеринбурга) через тривалі зупинки на кордоні та непрямий маршрут (поїзди спочатку повинні пройти на захід понад 100 кілометрів, перш ніж вони вийдуть на основну лінію ТуркСибу і зможуть продовжити рух на схід або північ). Наприклад, восени 2008 року поїзд № 305 Бішкек-Єкатеринбург мав добиратися до вузлової станції Шу за 11 годин, відстань близько 269 км залізницею тта менш ніж половина цієї відстані трасою.[3] Повітряний транспортМісто обслуговується міжнародним аеропортом Манас (код IATA FRU), розташованим на відстані приблизно 25 км на північний захід від центру міста. У 2001 році Сполучені Штати отримали право використовувати міжнародний аеропорт «Манас» як авіабазу для військових операцій в Афганістані та Іраку.[4] Згодом Росія (2003) створила власну авіабазу (Авіабаза Кант) поблизу міста Кант, приблизно за 20 кілометрів Канта на схід від Бішкека. Вона базується на об'єкті, який колись був головним радянським військовим навчальним закладом з підготовки військових льотчиків; один з її студентів, Хосні Мубарак, пізніше став президентом Єгипту. Преса
Наука і освітаБішкек є найбільшим науково-освітнім центром Киргизії. У Бішкеку знаходяться:
РелігіяІсламУ Бішкеку діє 50 мечетей. Здійснюють діяльність понад 10 ісламських релігійних фондів та товариств, один Ісламський університет.[5] Працює Центральна мечеть, Дунганська мечеть, збудована нова Центральна мечеть на 20 тисяч парафіян за кошти Туреччини та Йорданії.[6][7] ХристиянствоРосійська православна церква має 4 храми. У місті є громада Російської православної Старообрядницької Церкви, громада давньоправославних Християн-поморців (старовірів-поморців). Діють церкви католицького та протестантського спрямування.[8] КультураБібліотеки:
Театри:
Музеї:
У столиці розташовується кіностудія «Киргизфільм». А також Киргизька національна філармонія імені Т. Сатилганова. СпортФлагманом Бішкека є футбольний клуб «Дордой» — один із найтитулованіших клубів столиці та всієї країни: 11-разовий чемпіон Киргизстану, 10-разовий володар Кубка Киргизстану, 2-разовий переможець Кубка Президента АФК, 4-кратний володар Суперкубка Киргизстану. У Бішкеку поширені різні спортивні єдиноборства, наприклад: самбо, карате та інші.[9] Найзначніші місця киргизької столиці у спортивному плані:
Галерея
Міжнародні відносиниМіста-побратими
Міста-партнери
Регіони-партнери
Відомі людиУродженці
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бішкек
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
