|
Вакатіпу
Озеро Вакатіпу (англ. Lake Wakatipu) — внутрішнє озеро (озеро фінгер[1]) на Південному острові Нової Зеландії. Воно знаходиться в південно-західній частині регіону Отаго, недалеко від кордону із регіоном Саутленд. Назва: Озеро Wakatipu походить від оригінальних слів мови маорі Whakatipu-wai-Māori[2]. Географія  Озеро має протяжність близько 80 кілометрів (це найдовше озеро Нової Зеландії) при максимальній ширині до 5-6 км, і площу 291 км2, за цим показником воно третє після озер Таупо (616 км²) та Те-Анау (344 км²). Озеро також дуже глибоке, його дно знаходиться на 70 м нижче рівня моря, максимальна глибина — 380 м, середня — 230 м. Його поверхня знаходиться на висоті 310 м, і воно розташоване у південній частині Південних Альп. В плані озеро має форму букви «S» або зворотної (перевернутої) букви «N» («собача нога»). Річка Дарт[en] впадає в північний кінець озера. Від гирла річки озеро простягається на південь — південний схід приблизно на 30 кілометрів, перш ніж різко повернути на схід — північний схід. Через двадцять кілометрів, воно знову круто повертає на південь, досягаючи свого південного кінця через 30 км поблизу містечка Кінгстон. Живлення озера переважно льодовикове. З озера витікає річка Каварау[en], що витікає з єдиного рукава озера, Франктон Арм, 8 км на схід від Квінстауна. Приблизно 18 000 років тому річка Матаура[en] також витікала з південного рукава озера Вакатіпу. Флаєр Кінгстон[en] проходить частиною колишнього русла цієї річки, тепер заблокованого льодовиковою мореною[3]. Місто Квінстаун знаходиться на північно-східному березі озера біля східного кінця його середньої частини. Тут відбувається явище, яке одержало назву сейш з періодом коливання 26,7 хвилин, що призводить до того, що рівень води в затоці Квінстауна піднімається і падає приблизно на 200 мм[4]. Озеро Вакатіпу славиться своєю мальовничою красою, оточене горами. Гірський масив Ремаркаблес[en] лежить уздовж його південно-східного краю. Цей район є популярним місцем для пригодницького туризму, лижного спорту, парапланеризму, банджі-джампінгу і пішохідного туризму в межах легкої досяжності. Вінтажний пароплав, TSS Earnslaw[en] регулярно курсує водами озера. Поруч у громаді Гіббстон є кілька виноградників. З усіх боків озеро оточене високогірною місцевістю з найвищою вершиною, яка розташована поблизу, — горою Ернслав (2819 м, гірський хребет Форбс, Південні Альпи), що розташована за 50 км на північ від гирла річки Дарт. На південно-західному узбережжі озера (на південь від Квінстауна) розташована доволі примітна гора Сесіл Пік (1978 м). Етимологія Повна оригінальна назва озера: Вакатіпу-вай-Маорі (Whakatipu-wai-Māori)[5]. Вважається, що назва озера походить від народу вайтаха[en], який згодом був витіснений народом каті мамое[en]. Старійшини сучасного нгаї таху[en] кажуть, що хоча ім'я Вакатіпу є архаїчним, а його початкове значення є загадкою, whaka означає причинний ефект, а tipu означає зростання[5]. Тому Вакатіпу може означати «зростаюча затока», якщо оригіналом був Whakatipu, а h випала в південного маорійському діалекті. Діалект також відомий тим, що скидає кінцеві голосні. Waka також може означати «порожнистий»[6]. Wakatipua або Whakatipua (каное / затока духів) були зафіксовані історично, як і Wakatapu (священна посудина). Вакатіпу — це також назва ще шести непов'язаних з озером географічних об'єктів на Південному острові, включаючи Tarahaka Whakatipu — сідло Гарріса на початку маршруту Роутебурн[en]; Whakatipu Katuka — річка Голліфорд[en] та її долина; і Whakatipu Kohurangi — затока Маорі в Пелорус-Саунд[7], регіон Мальборо[8]. Легенда говорить, що ложе озера утворилося, коли гігантський огр Копу-вай був спалений уві сні, залишивши після себе тільки своє серце, що, згідно з тією ж легендою, є причиною ритмічного підйому і опускання сейшу озера. Затоплення Озеро Вакатіпу періодично зазнавало впливу повеней[9] що суттєво наносять збитки прибережним громадам Кінгстона, Ґленорчі та Квінстауна. Помітними були повені такі як: повінь 1878 року в Квінстауні, яка зачепили значну частину віддалених районів Квінстауна та Отаго, повінь 1995 року в Квінстауні, і особливо сильна повінь в Квінстауні 1999 року, які суттєво пошкодили центральний діловий район міста та дорожню інфраструктуру, що призвело до приблизно 50 мільйонів доларів США збитків[10][11][12]. Дика природаОзеро Вакатіпу є середовищем проживання вугрів довгопірних (екземпляр, виловлений в 1886 році, є найбільшим із відомих з цього вид[13]), коричневої форелі, лосося та райдужної форелі[14]. Ці та інші риби є їжею для хижаків, таких як баклан. Чорнодзьоба чайка часто зустрічається навколо озера, тоді як найпоширенішими птахами є чорнодзьоба чайка та завезений крижень. Присутній більш менший птах, який часто не помічається через його розмір — це новозеландська чернь. У популярній культуріФільмОзеро Вакатіпу має багато географічних подібностей з озером Лох-Несс. Тому воно було зняте як знаменитий шотландський Лох-Несс у фільмах:
ТелебаченняГалерея
Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
