Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Варення Микола Романович

Варення Микола Романович
Народження7 листопада 1917(1917-11-07) Редагувати інформацію у Вікіданих
Калинове, Попаснянський район, Артемівська округа, Донецька губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть23 червня 2001(2001-06-23) (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Івано-Франківськ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрісторичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняОдеське художнє училище (1940) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямоксоціалістичний реалізм Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительМучник Леонід Овсійович, Павлюк Микола Артемович, Йогансон Борис Володимировичd, Анісович Владислав Леопольдович, Френц Рудольф Рудольфовичd, Сорокін Іван Семеновичd і Мєшков Василь Васильовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніГнатюк Остап Романович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникКосівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиБучинська-Варення Емілія Миколаївнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений художник УРСР

Микола Романович Варе́ння (нар. 7 листопада 1917, Калинове — пом. 23 червня 2001, Івано-Франківськ) — український художник і педагог, дослідник Гуцульщини; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений художник УРСР з 1987 року. Батько художниці Емілії Бучинської-Варення(інші мови).

Життєпис

Народився 25 жовтня [7 листопада] 1917(19171107) року в селі Калиновому (тепер селище міського типу Сєвєродонецького району Луганської області). У 19361940 роках навчався в Одеському художньому училищі імені Митрофана Грекова (викладачі Леонід Мучник, Микола Павлюк).

Учасник німецько-радянської війни. У 1940—1946 роках проходив службу у лавах Червоної армії у 95-му окремому полку зв'язку, де оформляв військові карти, зображував хроніку військових пересувань, обіймав посаду телеграфіста[1]. Член ВКП(б) з 1943 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медалями «За бойові заслуги» (29 квітня 1943), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].

Протягом 1946—1952 років навчався у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури (викладачі: Борис Йогансон, Владислав Анісович, Рудольф Френц, Іван Сорокін, Василь Мєшков). Дипломна робота — картина «На колгоспній птахофермі» (Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв).

У 1953—1961 роках викладав живопис у Косівському училищі прикладного та декоративного мистецтва Івано-Франківськой області. У 1961—1972 роках — директор Івано-Франківської дитячої художньої школи. У 1972—1976 роках — голова Івано-Франківської організації Спілки художників України. У 1997—2001 роках — доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Жив в місті Івано-Франківську на вулиці Радянській, № 48, квартира № 37 та вулиці Незалежності, № 55, квартира № 12[3]. Помер в Івано-Франківську 23 червня 2001 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису та станкової графіки в історичному, побутовому, портретному жанрах, а також писав пейзажі та натюрморти. Серед робіт:

живопис
  • «Поранений солдат» (1942);
  • «Мітинг матросів, солдат і робітників на Якорній площі в Кронштадті 23 жовтня 1905 року» (1952; Центральний військово-морський музей імені імператора Петра Великого, Санкт-Петербург);
  • «Коля Піщенко — юний герой оборони Севастополя» (1953; Центральний військово-морський музей імені імператора Петра Великого, Санкт-Петербург);
  • «Марко Черемшина серед гуцулів» (1954; Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, Снятин);
  • «У вихідний день. Подруги» (1955);
  • «Портрет Ганни Герасимович — майстрині гуцульської народної вишивки» (1965);
  • «Гуцульський ярмарок» (1957);
  • «Прийшли з городу» (1958);
  • «Зустріч Червоної Армії в 1939 році у Прикарпатті» (1958—1960; Івано-Франківський краєзнавчий музей);
  • «Піонери на привалі» (1962);
  • «З минулого Карпат» (1964);
  • «Радянський воїн» (1965);
  • «Прикарпаття. 1941» (1967);
  • «На полонині» (1969);
  • «Гуцульщина — край мистецтва» (1975);
  • «Господарі полонини» (1975);
  • «Карпатський рейд Ковпака» (1985);
  • «Влітку на Гуцульщині» (1988);
  • «Доля людини» (1989, триптих);
  • «Викладачі-засновники Косівського училища прикладного мистецтва» (1989);
  • «Святкова Гуцульщина» (1990);
  • «Свято в горах» (1991);
  • «На Косівському базарі» (1991);
  • «Пасхальний день» (1991);
  • «Дівчина з букетом квітів» (1992);
  • «Жіночий портрет» (1993);
  • «На весіллі» (1994);
  • «Легенда. Говерла й Прут» (1996);
  • «На Великдень» (1996);
  • «Тривожна ніч. Данило Галицький» (1996);
  • «Роксолана» (1997);
ліногравюри
  • «Сім'я колгоспника» (1961);
  • «Після концерту» (1962);
  • «У Косів на базар» (1962);
  • «З поля» (1962);
  • серія «Радянські жінки в Великій вітчизняній війні» (1964);
  • серія «Нафтовики Долини» (1967);
  • «Обід чабанів» (1970);
  • серія «Історія Гуцульщини» (1985).

З 1954 року брав участь в обласних, з 1957 року — всеукраїнських, з 1963 року — всесоюзних художіх виставках. Персональні виставки відбулися в Івано-Франківську у 1968, 1972, 1977, 1979, 1985, 1987, 1997, 2002 (посмертна) роках, Косові, Долині, Верховині, Коломиї (усі в 1969 році).

В Україні твори художника зберігаються у Національному художньому музеї України, Закарпатському та Івано-Франківському художніх музеях, у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського у Коломиї (три роботи). Також роботи художника зберігаються у музеях та приватних зібраннях у Польщі, Чехії, Канаді, США, Великій Британії та в інших країнах[4].

Примітки

Література

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya