Мартен де Вос — малюнок, гравер Рафаель Заделер. « Мудрість (Мінерва) надихає людину на труд», серія «Пори життя чоловіка», 1591 рік. Національна бібліотека Іспанії, Мадрид Абрахам Босс. «Майстерня офортів», 1642 р.
Гра́фіка (нім.Graphik, грец.graphikos «написаний») — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромнугаму.
Графіка — різновид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури.
З-поміж якого, малюнок — це найдавніший вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишається малюнок. Витоки малюнку можна знайти у наскельному живописінеоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога глина.
У Стародавній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний чорнофігурний вазопис, червонофігурний вазопис). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.
Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб — акварелі, гуаші, пастелі, темпери. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє колорит, а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці.
З часом ускладнилися засоби друкованої графіки — офорт, літографія, ліногравюра тощо.
Інший різновид графіки — гравюра або естамп (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, що виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійського Відродження і бароко до майстрів сучасності (малюнки Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рафаеля, Мікеланджело, Босха і Грюневальда, Рембрандта, архітектора Баженова, Едуарда Мане, Родена, Павла Коріна, Дмитра Жилінського, київського графіка Сергія Конончука).:::::::::::::::: Докладніше
1863 рік. Графічна серія «Лихоліття війни» роботи Франсісо Гойя не була оприлюдена за життя художника з міркувань самоцензури. Вона була вперше оприлюднена 1863 року з ініціативи митців Королівської Академії мистецтв Сан Фернандо. Подія відбулася через 35 років після смерті Гойї. Передруки серії були у 1892, у 1903, у 1906 роках.
1894 рік. Цього року був оприлюднений графічний цикл роботи Макса Клінгера з назвою «Фантазія на тему Брамса».
1970 рік. Базилевич Анатолій Дмитрович (1926-2005), відомий український графік, працював над графічними ілюстраціями до Енеїди Котляревського десять років. Вони стануть мистецьким явищем в культурі України 20 століття (оприлюднені 1970 року)
«Очерки по историии технике гравюры», М, «Изобразительное искусство», 1987
Звонцов В., Шистко В. «Офорт. Техника. История». СПб: Аврора, 2004 ISBN 5-7300-0712-5
Лабынцев Ю. Кирилловское книгопечатание в Супрасле и его роль в развитии восточнославянских культур конца XVII-XVIII вв. Автореф. дис. … канд.филол.наук. ― М., 1980;
Суворов П. И. Искусство литографии. — М.: Искусство, 1952.
Генри Дж. Родс. Литографское искусство. — Л.: Техника и производство, 1928.
Коростин А. Ф. Русская литография XIX века. — Л.: Искусство, 1953.
Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912–1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН «Дослідник». — К., 2011.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. — 1736 с.: іл.
Народная картинка XVII—XIX веков, сб. ст., изд. Дмитрий Буланин, 1996
И. Л. Бусева-Давыдова. Культура и искусство в эпоху перемен. - М., Индрик, 2008, ISBN 978-5-85759-439-1
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
.jpg)
_02.jpg){kind=small}
