Площа області складає 20143 км², що становить 3,3 % території України та 19 місце серед областей України.
З півночі на південь вона розкинулася на 185 км, а зі сходу на захід — на 155 км.
Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки, та було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства.
У 1429 році у князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, проходив з'їзд європейських монархів, який мав на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта. Замки неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час «Луцької війни» замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка.
На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Святої Трійці та православна Івана Богослова. У них проходили, окрім того, зібрання та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різного роду суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період в замку діяв особливий суд — Луцький Трибунал, якому підлягали кілька воєводств.
У XVIII столітті замок почав утрачати свої функції, що було пов'язано із суспільними трансформаціями суспільства Речі Посполитої. Окольний замок припинив своє існування. У XIX столітті, коли Волинь була анексована Російською імперією, також і Верхній замок припинив існування. Залишилися руїни, які тільки на зламі XIX—XX століть почали оберігати законом.
Упродовж XX століття Верхній замок із залишками Окольника були реставровані, та нині відкриті для відвідування. На початку XXI століття був відновлений й невеликий шматочок Окольного замку.
До складу області входить 1 087 населених пунктів. З-поміж них 11 міст, в тому числі 4 обласного та 7 районного значення (Берестечко, Горохів, Камінь-Каширський, Ківерці, Любомль, Рожище, Устилуг, 22 селища міського типу, 379 сільради та 1 054 села.
Штетли Луцька — частина Луцька, де проживали євреї, у якій був притаманний особливий устрій життя, що проявився у плануванні цих районів, побуті, діяльності громадських інституцій та інших аспектах життя.
Перший єврейський район у місті почав формуватися із появою євреїв в місті у XIV столітті. Він розташовувався на острівній частині Луцька у південно-західній стороні. Саме тут розміщувалися перші синагоги, а згодом і Головна синагога міста. Із розвитком Луцька та його територіальним розширенням з'являлися нові штетли. Внаслідок особливостей розвитку міста в один й той самий час єврейські райони виглядали по-різному, в них проживали різні шари єврейського суспільства.
В останні десятиліття перед Другою світовою війною у Луцьку існувало три великі єврейські райони (Жидівщина, Мокрий Луг, Вулька), які були знищенні під час війни. Станом на 2012 рік штетли забудовані новими будинками і практично втратили свої особливі ознаки. В місті ще зберігається кілька будинків, які в минулому використовувалися євреями для житла, освітніх, релігійних та інших потреб.
Твори Липинського зробили справжню революцію проти народницького світосприйняття та позбавили його монопольних позицій у формуванні політичних орієнтирів українського громадянства, а історичні праці започаткували формування державницької школи в українській історіографії та суспільній думці.
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
