Василь Фацієвич

о. Василь Фацієвич
Посол до Галицького сейму VIII скликання
1901 — 1907
Монарх	Франц Йосиф I
Посол до Галицького сейму VII скликання
1895 — 1901
Монарх	Франц Йосиф I
Народився	3 грудня 1847(1847-12-03)  Фрага, Бережанський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер	26 лютого 1921(1921-02-26) (73 роки)  Яблунів, Гусятинський район, Тернопільська область, СРСР
Відомий як	політик, католицький священник
Національність	українець
Батько	о. Іван Фацієвич
Мати	Павлина Карачевська
Діти	о. Йосиф Фацієвич
Професія	священник
Релігія	католицька церква
Нагороди

Василь Фацієвич (3 грудня 1847, с. Фрага — 26 лютого 1921, Яблунів поблизу Копичинців) — український церковний і громадсько-політичний діяч, священник УГКЦ, у 1901—1904 роках — адміністратор Станиславівської греко-католицької єпархії, посол-віриліст Галицького сейму VII i VIII скликання.

Народився в 3 грудня 1847 року в с. Фрага (належало тоді до Бережанського округу, Королівства Галичини та Володимирії, Австрійської імперії) в сім'ї о. Івана Фацієвича (1818—1871), адміністратора парафії у Фразі та його дружини Павлини з роду Карачевських^[1]. У 1871 році висвячений на одруженого священника (овдовів у 1887 році). Після висвячення виконував обов'язки адміністратора (1871—1874) і капелана (1874—1883) в рідній парафії Перенесення мощей святого Миколая в селі Фрага Ходорівського деканату Львівської архиєпархії УГКЦ. Крилошанин і член митрополичої консисторії у 1883—1887 роках^[2].

У 1887 році перейшов до новозаснованої Станиславівської єпархії. Член єпархіальної консисторії Станиславівської єпархії в 1887—1910 роках: у 1888 році — цензор, архидиякон (9 січня 1887 — 1891) і архипресвітер (5 січня 1891 — 1910) Станиславівської катедральної капітули^[3]. У 1891 році взяв участь у Львівському синоді.

З 17 січня 1901 року до 18 травня 1904 року був адміністратором вакантної посади очільника Станиславівської єпархії. У час його управління єпархією збудовано будинок для духовної семінарії. У 1902 році посвячено наріжний камінь, а 1903 року закінчено будову^[4].

Був послом-вірилістом Галицького крайового сейму VII і VIII скликання.

Написав статтю «Мѣсто Станиславвъ і єго церкви», що була надрукована в «Шематизмі… греко-кат. Епархіи Станиславовской на… 1902», Станиславів, 1902, стор. XV—XVIII.

Після 1910 року зрезиґнував з адміністративних обов'язків і деякий час мешкав при церкві святої великомучениці Варвари у Відні.

Помер 26 лютого 1921 року в селі Яблунів^[3] (нині Чортківський район Тернопільської області), де його син Йосиф (Осип^[5]) Фацієвич був парохом.

• Лицарський хрест ордена Леопольда (1898)^[6][7]
• Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йосифа (1908)^[8]

• Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
• Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
• Ісаїв П. Історія міста Станиславова [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Альманах Станиславівської землі. — Нью-Йорк—Торонто—Мюнхен 1975. — С. 32—102.

Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.