|
Велика пустеля Вікторія
29°09′08″ пд. ш. 129°15′35″ сх. д. / 29.152222222222° пд. ш. 129.25972222222° сх. д. Вели́ка пусте́ля Вікто́рія (англ. Great Victoria Desert) — піщано-солончакова пустеля в Австралії (штати Західна Австралія та Південна Австралія). Складається з багатьох невеликих піщаних пагорбів, пасовищних рівнин, ділянок із щільно набитою галькою поверхнею — гібберів та солоних озер. Площа 424 400 км², найбільша пустеля на території Австралії [2]. Вона простягається зі сходу на захід на відстань понад 700 км, від регіону Східний Голдфілдс[en] у Західній Австралії до хребту Голер у Південній Австралії. Західноавстралійський екорегіон мулга-чагарників[en] лежить на заході, Мала Піщана пустеля на північному заході, пустеля Гібсона та екорегіон склерофітних чагарників Центрального хребта на півночі, кам'яниста пустеля Тірарі-Стерт[en] на сході та рівнина Налларбор на півдні. Опади рідкісні та нерегулярні. Середньорічна кількість опадів становить від 200 до 250 мм. Часто бувають грози (15—20 на рік). Денна температура влітку — 32—40 °C, взимку 18—23 °C. ІсторіяПустелю назвав британський дослідник Ернест Джайлз[en] на честь королеви Вікторії [3]. Він у 1875 році першим з європейців перетнув пустелю. 1891 року експедиція Девіда Ліндсі[en] пройшла через пустелю з півночі на південь. Френк Ханн шукав золото в цих районах в 1903—1908 роках. Лен Біделл досліджував пустелю в 1960-х роках. Пустеля заселена кількома групами австралійських аборигенів: племена когара і мірнінг[en]. Флора і фаунаТільки найвитриваліші рослини можуть вижити у пустелі. Між піщаними пасмами ділянки лісистого степу складаються з кущів Eucalyptus gongylocarpa[en], Eucalyptus youngiana[en] та Acacia aneura[en], розкиданих серед трав роду Spinifex[en]. Фауна, адаптована до цих суворих умов, має кілька видів великих птахів та ссавців. Також у пустелі мешкають багато видів ящірок: Liopholis kintorei, Oxyuranus temporalis[en] (виявлений у 2007 р.) та низка дрібних сумчастих: сумчаста миша піщана, що перебуває під загрозою зникнення [4], і Dasycercus cristicauda [5]. Один зі способів вижити тут — закопатися в піски, як це роблять деякі тварини пустелі: Notoryctes typhlops та Ranoidea platycephala. Серед птахів варто назвати білолобика рудоволого, що мешкає на східній околиці пустелі, і великонога строкатого в заповіднику Мамунгарі[en]. З хижаків у пустелі мешкають динго (оскільки пустеля лежить на північ від Паркану Динго) і два великі варани — Varanus giganteus та варан Гулда [6]. Збереження та загрозиОскільки ця територія використовувалася дуже обмежено для сільського господарства, місце існування залишається в основному недоторканим, тоді як частини пустелі є територіями, що охороняються — заповідник Мамунгарі в Південній Австралії. Велика територія незайманої дикої природи посушливої зони має культурне значення і є одним із 14 світових біосферних заповідників Австралії [7]. Випробування ядерної зброї, проведені Великою Британією в Маралінгу[en] і Ему-Філд[en] в 1950-х і на початку 1960-х років, залишили райони, забруднені плутонієм-239 та іншими радіоактивними матеріалами [8]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
