Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Вернадський Володимир Іванович

Володимир Іванович Вернадський
рос. Влади́мир Ива́нович Верна́дский
рос. Владиміръ Ивановичъ Вернадскій
Володимир Вернадський
Народився28 лютого (12 березня) 1863[2][4]
Санкт-Петербург, Російська імперія[1][4]
Помер6 січня 1945(1945-01-06)[1][2][…] (81 рік)
Москва, СРСР[1][4]
·інсульт
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаСРСР СРСР Російська імперія (до 1917 року)
Національністьукраїнець
Місце проживанняРосійська імперія
СРСР
Санкт-Петербург[4]
Санкт-Петербург[4]
ДіяльністьАкадемік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету
Галузьгеологія, кристалографія[5], мінералогія, геохімія, radiogeologyd, біологія, Біогеохімія[5], філософія і історія геології
Відомий завдякиприродознавець, філософ, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму.
Alma materСанкт-Петербурзький Імператорський університет (1885)[6]
Науковий ступіньдоктор природничих наук, доктор наук[d], докторський ступінь[6] і магістр[4]
Науковий керівникДокучаєв Василь Васильович і Андреас Арцруні
ВчителіБекетов Андрій Миколайович і Коновалов Дмитро Петрович
Відомі учніФерсман Олександр Євгенович, Зільбермінц Веніамін Аркадійович і Бруновський Бруно Карлович
Знання мовросійська[7][5][8], українська, французька і німецька
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет, Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d], Імператорський Московський університетd, ТНУ[4], Академія наук СРСР, МДУ[4], НАНУ[9][4], Радієвий інститут ім. В. Г. Хлопінаd[4], Q48945052?[10] і Сільськогосподарський науковий комітет України[10]
ЧленствоНАНУ, Російська академія наук[6] і Наукове товариство імені Шевченка
Посадапрофесор і член Державної ради Російської імперії[d]
ПартіяКонституційно-демократична партія (1918)[6]
Конфесіяпозаконфесійний ("...Вспомнил, что я дал при переписи ответ: "Верующий вне христианских церквей"..." --- Вернадский В. И. Дневник. 1926‑1938 )
БатькоВернадський Іван Васильович
МатиВернадська Ганна Петрівна
Родичібатько — Іван Васильович
(18211884)
мати — Ганна Петрівна Константинович (18371898)
сестри — Ольга та Катерина
брат — Микола
У шлюбі зНаталія Єгорівна Старицька (18611942)
ДітиГеоргій (18871973)
Ніна Толь (Вернадська) (18981986)
Автограф
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора — 1943
Сталінська премія — 1943
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня

Володи́мир Іва́нович Верна́дський (28 лютого [12 березня] 1863(18630312), Санкт-Петербург, Російська імперія — 6 січня 1945, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український та російський[11][12][13] науковець і філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм.

Академік Імператорської Академії наук (від 1909 року). Професор Московського університету (від 1898)[14].

Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) і перший голова-президент (від 01.01.1919 до 31.12.1921).

Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

Організатор і директор Радієвого інституту (19221939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН).

Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств.

Син Івана Вернадського, батько Григорія Вернадського.

Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямів сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.

Біографія

Ранні роки

Народився 28 лютого (12 березня) 1863(18630312) року в Санкт-Петербурзі в сім'ї економіста Івана Васильовича Вернадського та музичної педагогині Ганни Петрівни Вернадської.

Дитячі роки (1868—1875) провів в Україні — у Полтаві і в Харкові; ще хлопчиною бував у Києві, жив у будинку на Липках, де мешкала й померла його бабуся — В. Константинович. У 1873 році Володимир Вернадський вступив до першого класу Харківської гімназії, де провчився три роки.

У дитинстві величезний вплив на його розвиток мав батько, який дуже ретельно та послідовно займався вихованням і освітою свого сина. Саме він прищепив Володимирові інтерес і любов до українського народу, його історії та культури. Майбутній учений згадував, що перед переїздом із Харкова до Петербурга вони з батьком були за кордоном і в Мілані в газеті Петра Лаврова «Вперед» прочитали про циркуляр, що забороняв у Росії друкувати українською мовою. У спогадах він писав:

Це справило величезне враження на батька і розмови, з цим пов'язані, сильно на мене тоді подіяли. Батько розказував історію України зовсім не так, як її викладали в гімназії. Він часто згадував, що Петербург побудували на кістках українців (будували Петербург козаки з полків Івана Мазепи). Повернувшись до Петербурга, я постарався ознайомитись із українською літературою. У бібліотеці батька знайшов розрізнені номери «Основи» та інші українські видання. Добував українські книги у букіністів, дещо отримував із-за кордону. Детально розпитував батька про Шевченка, Куліша, Максимовича, Квітку-Основ'яненка, котрих він особисто знав, а також про Кирило-Мефодіївське братство, про Костомарова тощо.

У Петербурзі 15-річний юнак занотував у щоденнику 29 березня 1878 року:

Страшенно притісняють українців. Драгоманову навіть в Австрії не дозволили видавати газету українською мовою. У Росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою. На канікулах я з усією ретельністю візьмуся за неї. В Києві, коли в якомусь домі побачать портрет Шевченка, то його відбирають.

Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету.

Рід

Рід Вернадських має глибокі українські корені. Його предок Верна під час визвольної війни українського народу 1648—1654 років виступав на боці козаків, діти служили в козацтві старшинами. Дворянство вислужив дід Василь, який відтоді став писатися Вернадським.

Батько Володимира, Іван Васильович, народився в Києві, очолював кафедру в Київському університеті, з переїздом до Москви очолював кафедру в Московському університеті. Через чотири роки після народження Володимира батьки переїхали до Харкова. Сім'я відвідувала родичів на Полтавщині.

У 1886 році Володимир Вернадський одружився з Наталією Єгорівною Старицькою, з якою познайомився ще 1885 року.

1887 року у Вернадських народився син Георгій (згодом став професором російської історії Єльського університету в США). У ті ж роки Володимир Вернадський поїхав на два роки в закордонне відрядження (Італія, Німеччина, Франція, Англія, Швейцарія). Він працював у хімічних і кристалографічних лабораторіях, здійснив геологічні експедиції, знайомився з новітньою науковою і філософською літературою, узяв участь у Лондонському геологічному конгресі, став членом-кореспондентом Британської асоціації наук. Після захисту докторської дисертації в 1897 році Вернадський став професором Московського університету. 1898 року у Вернадських народилась донька Ніна (згодом вона стала лікарем-психіатром).

Наукова робота та громадська діяльність

У 1917—1921 роках працював в Україні, організатор і перший голова-президент Української Академії наук, почесний академік низки закордонних академій.

Наукові праці присвячені дослідженням хімічного складу земної кори, атмосфери, гідросфери, міграції хімічних елементів у земній корі, ролі та значенню радіоактивних елементів в її еволюції. Творець науки біогеохімії, засновник вітчизняної школи геохіміків, основоположник учення про біосферу та ноосферу, історик науки, філософ, натураліст. Член ЦК партії конституційних демократів (кадетів), член Тимчасового уряду Росії в ранзі товариша міністра, голова комісії Міністерства освіти та мистецтв уряду Української держави за часів гетьмана Павла Скоропадського.

Займаючись практикою природознавства, Вернадський відвідував Україну, брав участь в одному з петербурзьких гуртків, де вирували дискусії, суперечки. «Упрямый украинец, себе на уме», — так висловилася якось про Вернадського одна з учасниць гуртка. На час першої російської революції Вернадський — вже відомий професор, а також борець за свободу висловлювання думок, демократію. Громадська активність Вернадського, зрозуміло, була не до душі урядовим органам, які збирали агентурні повідомлення про науковців. На знак протесту проти урядової політики Вернадський покинув Московський університет і переїхав до Петербурга, продовжуючи політичну і наукову діяльність. Перебіг революційних подій спонукав його до праці в Тимчасовому уряді. Після жовтневого перевороту Вернадський не здав позицій, підписав звернення, в якому були і такі слова: «…зусиллями народу буде покладено кінець пануванню насильників». За наказом влади почалося переслідування тих, хто підписав звернення. Вернадський переїхав до Полтави.

За поглядами він був соціалістом, незважаючи на перебування в партії кадетів.

У квітні 1918 року прийшов до влади гетьман Скоропадський, проголосили Українську державу. Вернадського запросили до Києва. Тут він очолив Комісію з організації Академії наук і Української національної бібліотеки, а також комісію з питань вищої школи. З Москви до Києва переїхали понад 20 відомих науковців. «Декілька днів не писав, — читаємо в щоденнику, — а між тим у ці дні йшла інтенсивна робота і думки, і діяльності, особливо у зв'язку з вищою школою і академією наук. Я якось відчуваю, як глибше і сильніше я охоплюю всю цю область життя і одержую можливість прояву в ній своєї волі, своєї думки». Цікаве листування з приводу створення Академії між Грушевським і Вернадським. Вернадський був прихильником створення Академії на зразок Петербурзької Академії наук. Грушевський писав з цього приводу: «Ви знаєте, що у нас тепер немає достатньої кількості науковців-українців за межами українознавства. Отже, ми повинні звернутися до росіян. Мине ще чимало часу, доки сили ці у нас з'являться». Позиція Вернадського була такою: «Важливо створити сильний центр наукових досліджень українського народу, його історії, його мови, природи України. Звичайно, треба вести ці дослідження в найширшому загальнолюдському масштабі. Треба якнайшвидше створювати кафедри і лабораторії, інститути, які спочатку, можливо, й будуть зайняті росіянами. Але становище скоро зміниться, бо посади в академії виборні. Дуже скоро заявлять про себе місцеві сили».

13 вересня 1918 року на засіданні комісії за доповіддю Вернадського ухвалили заснувати щорічні асигнування на наукові роботи, експедиції тощо. Комісія подбала про Ботанічний сад Києва, про створення Геодезичного інституту, розробила Статут академії. У жовтні Вернадського обрали першим президентом Української Академії наук (УАН). Фізико-математичне відділення академії прийняло тематику Вернадського — почалося створення біогеохімічної лабораторії. Першим відкриттям було повідомлення про наявність в організмі мишей нікелю. Геохімічне дослідження рослин стало основою гіпотези, що в землі є вже відомі тоді 87 хімічних елементів. З приходом більшовиків становище УАН погіршилося. Вернадський захворів на висипний тиф і всю зиму 1919—1920 років лікувався. Подальший життєвий шлях Вернадського склався так: 1920 рік — його обирали ректором Таврійського університету, 1921 рік — повернувся до Петрограда, його призначили директором Радієвого інституту, 1922—1926 роки — відрядження до Франції на запрошення Сорбонни для читання лекцій з геохімії. З поверненням до Ленінграда видав монографії «Біо-сфера», «Нариси з геохімії», організував відділ живої речовини в АН СРСР, Комісію з вивчення важкої води і головував у ній. У 1935 р. переїхав до Москви, взяв участь в організації низки наукових комісій, працював над проблемою «життя в космосі». У роки війни його евакуювали у Борове Кокчетавської області. У 1944 році видав останню свою працю «Декілька слів про ноосферу».

Творча спадщина

Різнопланова творча спадщина Вернадського привертає увагу багатьох науковців світу. Важливе місце в його діяльності займали, зокрема, мінералогія і кристалографія. Серед основних завдань мінералогії Вернадський поставив питання генези мінералів:

Мінералогія є хімією земної кори. Вона ставить завдання вивчення як продуктів природних хімічних процесів, так званих мінералів, так і самих процесів. Вона вивчає зміни продуктів і процесів у часі в різних природних умовах земної кори. Вона досліджує взаємні природні асоціації мінералів (їх парагенезис) і закономірності в їх утворенні.

Вернадський розглянув історію виникнення в земній корі важливих мінералів, визначив хімічний склад і фізико-хімічні умови утворення багатьох мінеральних видів.

Геохімія — наука двадцятого століття,— Вона могла виникнути лише після появи сучасного наукового уявлення про атоми і хімічні елементи, але корені її сягають глибоко в минуле науки… Геохімія науково вивчає хімічні елементи, тобто атоми земної кори і наскільки можливо — всієї планети. Вона вивчає їх історію, їх розподіл і рух у просторі — часі, їх генетичне на нашій планеті співвідношення.

Все життя працював Вернадський над проблемами радіогеології.

Зараз можна і потрібно говорити про новостворену науку — радіологію, науку про радіоактивні властивості нашої планети, про те, що відбувається в ній, про їй властиві, особливо радіоактивні явища. Ця нова галузь знань перебуває у швидкому становленні і повинна зараз бути освоєна і продумана і теоретично, і практично. Бо вона не тільки має для нас глибоке значення, оскільки зв'язує з новою фізикою і новою хімією — в конкретній земній ситуації — науці про життя і про нас самих, але й тому, що вона дає в руки людини нові шляхи і нові форми оволодіння природою, нову силу.

Вернадський також став творцем нового наукового напрямку, який пізніше переріс у самостійну науку — біохімію:

Я впевнений в тому, що в основі геології лежить хімічний елемент — атом і що в навколишній природі — в біосфері — живі організми відіграють першочергову, можливо головну роль. Виходячи з цих ідей виникли в нас і геохімія і біогеохімія.

Перу Володимира Вернадського, крім наукових, належать і філософські твори. В. І. Вернадський у першій половині XX сторіччя створив учення про ноосферу (від грец. νόος — розум і σφαῖρα — куля, тобто сфера розуму), в основу якого поклав ідею про гармонійне входження людини та її господарської діяльності у біогенний колообіг речовин. [15]

Вернадський і Україна

Ставлення Вернадського до «українського питання» було суперечливим. З одного боку, він визнавав необхідність розвитку української мови, культури, освіти, вимагав визнання наявності окремого українського народу, що йшло всупереч із позицією владної верхівки Російської імперії. З іншого боку, Вернадський не сприймав ідей відокремлення України від Росії, заперечував проти швидкої українізації, запровадженої Центральною Радою, спочатку розглядав Українську академію наук як регіональне відділення Петербурзької АН (хоча потім перейшов на позицію незалежності УАН)[16].

Перед смертю науковець передав до Академії наук України свої спогади, в яких зазначав:

Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук…

Він добре знав історію України, свого роду: по батьковій лінії Вернадські — учасники визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Його прадід навчався в Києво-Могилянській академії. Батько — киянин Іван Вернадський (1821—1884) — науковець-економіст, противник кріпацтва, прибічник соціалістичних ідей та громадського землеволодіння, прихильник ідей ринкової економіки. Дружина Володимира Івановича теж з давнього українського роду Старицьких. Свої роздуми про долю України науковець виклав у багатьох працях, зокрема, в статті «Українське питання і російська громадськість». У щоденнику вченого є такий запис 30 серпня 1920 р.: "Я не можу собі уявити і не можу змиритися з падінням Росії... Але, з другого боку, огидні риси ледачої, неосвіченої тварини, якою є російський народ — російська інтелігенція не менше за її рабів, хижа й продажна, те історичне «варварство», яке так яскраво відображається довкола, примушує часом зневіритися в майбутньому Росії і російського народу. Немає чесності, немає звички до праці, немає широких розумових інтересів, немає характеру й енергії, немає любові й свободи... Адже російська демократія — це царство ситих свиней»[17].

Провів одне літо Володимир і в садибі українського письменника Квітки-Основ'яненка. Читання творів українських письменників, знайомство з побутом українців, мабуть, і дали привід відгукнутися про циркуляр, який забороняв у Росії друкування українською мовою, такими словами: «Що це значить? Як це і для чого?». Після жовтневого перевороту Вернадський підписує звернення, в якому були і такі слова: «зусиллями народу буде покладено кінець пануванню насильників»[18]. З наукових джерел відомо, що молодий Вернадський був небайдужий до історії України. Зокрема, читав і польські книги про історію України, написав статтю «Українське питання та російське суспільство», де чітко та аргументовано подав обґрунтування автономістських прагнень українства. Українській проблематиці присвячені й інші публікації вченого, зокрема статті «Про автономію», «Одне із завдань дня», «Доля Української академії наук», «Про організацію місцевої влади», рукопис «Про Угорську Русь з 1848 р.» тощо[19]. Під впливом батька Володимир віддав перевагу все ж природознавству (що й стало приводом для вступу на фізико-математичний факультет).

Вшанування пам'яті

Портрет Володимира Вернадського на банкноті номіналом 1000 грн
Поштові марки на честь академіка Вернадського

Вибрані публікації

  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 1 : Володимир Іванович Вернадський і Україна. Кн. 1 : Науково-організаційна діяльність (1918—1921) / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України ; [уклад.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, Н. М. Зубкова та ін. ; редкол.: А. Г. Загородній та ін.]. — К. : [б. в.], 2011. — 699 с. — Тит. арк., текст парал. укр., рос. — ISBN 978-966-02-6294-2.
  • Вибрані праці академіка В. І. Вернадського. Т. 1 : Володимир Іванович Вернадський і Україна. Кн. 2 : Вибрані праці / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України ; [уклад.: О. С. Онищенко, В. М. Даниленко, Л. А. Дубровіна та ін. ; редкол.: А. Г. Загородній та ін.]. — К. : [б. в.], 2011. — 584 с. — Текст парал. укр., рос. — На обкл.: Вибрані наукові праці В. І. Вернадського. — Бібліогр. в тексті. — ISBN 978-966-02-6293-9.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 2 : Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. Кн. 1 : Листування: А-Г / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України, Рос. акад. наук ; [уклад.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, Н. М. Зубкова та ін. ; редкол.: А. Г. Загородній та ін.]. — К. : [б. в.], 2011. — 824 с. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. ; текст: укр., рос. — ISBN 978-966-02-6599-8.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 2 : Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. Кн. 2 : Листування: Д-Я. Ч.1 : Д-Н / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України, Рос. акад. наук ; [уклад.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, Н. М. Зубкова та ін. ; редкол.: А. Г. Загородній та ін.]. — К. : [б. в.], 2012. — 742 с. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. ; текс.: укр., рос. — ISBN 978-966-02-6600-1.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 3 : Хімічна будова біосфери Землі та її оточення / [уклад.: Л. С. Лисюк та ін. ; редкол.: С. В. Волков (голова) та ін.] / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Ін-т заг. та неорган. хімії ім. В. І. Вернадського ; ред. рада: Б. Є. Патон (голова) та ін. — К. : [б. в.], 2012. — 507 с. — Тит. арк. парал. укр., рос., англ. Текст: укр., рос. — Бібліогр.: с. 476—488. — ISBN 5-02-004361-3.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 4 : Геохімія живої речовини / [уклад.: І. А. Акімов та ін.]. Кн. 1 / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Ін-т геохімії навколиш. середовища ; ред. рада: Б. Є. Патон (голова) та ін. — К. : [б. в.], 2012. — 504 с. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. Текст: рос. — ISBN 978-966-02-6470-0.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 4 : Геохімія живої речовини / [уклад.: І. А. Акімов та ін. ; редкол.: Е. В. Соботович (голова) та ін.]. Кн. 2 / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Ін-т геохімії навколиш. середовища ; ред. рада: Б. Є. Патон (голова) та ін. — К. : [б. в.], 2012. — 576 с. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. Текст: рос. — Бібліогр.: с. 487—489. — ISBN 978-966-02-6469-4.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 5 : Мінералогічна спадщина Володимира Івановича Вернадського / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ; [уклад.: Г. О. Кульчицька та ін.] ; редкол.: Б. Є. Патон (голова) та ін. — К. : [б. в.], 2012. — 828, [4] с. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. Текст.: укр., рос. — Бібліогр. в кінці розділів. — ISBN 978-966-02-6503-5.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т.6 : Історія природних вод. Кн. 1 : Водневисті мінерали / [редкол.: В. М. Шестопалов (голова) та ін.] / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Ін-т геол. наук НАН України ; ред. рада: Б. Є. Патон (голова) [та ін.]. — К. : [б. в.], 2012. — 754 с. : іл. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. Передм.: укр. Текст: рос. — ISBN 978-966-02-6545-5.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 6 : Історія природних вод. Кн. 2 : Досвід гідрохімії і геохімії вод Землі. Статті. Коментарі / [редкол.: В. М. Шестопалов (голова) та ін.] / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Ін-т геол. наук НАН України ; ред. рада: Б. Є. Патон (голова) [та ін.]. — К. : [б. в.], 2012. — 757—1104 с. : іл. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. Текст: укр., рос. — Бібліогр.: с. 1082—1090. — ISBN 978-966-02-6546-2.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 7 : Праці з геохімії та радіогеології. Кн. 1 / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т геохімії навколиш. середовища ; [уклад.: Е. В.  Соботович, В. В. Долін ; редкол.: Е. В.  Соботович та ін.]. — К. : [б. в.], 2012. — 824 с. : іл. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. ; текст: укр., рос. — Бібліогр. в тексті. — ISBN 978-966-02-6427-4.
  • Вибрані наукові праці академіка В.  І.  Вернадського. Т. 8 : Праці з історії, філософії та організації науки ; / голова ред. ради Б. Є. Патон, Коміс. з наук. спадщини акад. В.  І.  Вернадського, Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України/ [голова редкол. Б. А. Маліцький ; уклад. А. С. Литвинко та ін., автори коментарів Г. А. Будзика, О. В. Букалов, В. І. Онопрієнко, та їн.]. — К. : Фенікс, 2012.  – 658 с. — Парал. тит. арк. укр., рос. та англ. мовами. — Текст: укр. та рос.   — ISBN 978-966-651-892-0. — ISBN 978-966-651-921-7.
  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 9 : Володимир Іванович Вернадський. Щоденники (1917—1921) / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Рос. акад. наук, Архів РАН ; [уклад.: С. М.  Кіржаєв та ін. ; редкол.: А. Г. Загородній та ін.]. — К. : [б. в.], 2011. — 660 с. — Тит. арк., парал. укр., рос., англ. ; текст: укр., рос. — ISBN 978-966-02-6586-8.

Див. також

Примітки

  1. а б в г Виноградов А. П. Вернадский Владимир Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 4 : Брасос — Веш. — С. 536–537.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. а б в г д е ж и к л Колчинский Э. И. Владимир Иванович Вернадский (1863–1945), Vladimir I. Vernadsky (1863–1945) // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 3. — С. 90–93. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  5. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. CONOR.Sl
  8. Geltman D. V. Владимир Леонтьевич Комаров: краткий биографический очерк, Vladimir Leontyevich Komarov: a short biography // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 12–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2020-14002
  9. а б Коваленко С. Д. Научно-организационная деятельность Cельскохозяйственного научного комитета Украины (1918–1927) по координации отраслевых исследований, The Ukranian Agricultural Scientifi c Committee (1918–1927) in Coordination of Scientifi c Research in Agriculture // Историко-биологические исследования — 2012. — Т. 4, вып. 3. — С. 64–78. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  10. Вернадський Володимир Іванович // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  11. Honoring Vladimir Vernadsky: Russian-Ukrainian Scientist's 150th Year Wraps Up. web.archive.org. 3 лютого 2015. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  12. Vladimir Ivanovich Vernadsky. European Geosciences Union (EGU) (брит.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 30 червня 2019.
  13. http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000001865 Біографія: Вернадський Володимир Іванович (12.03.1863-06.01.1945).— Офіційний сайт НАН України
  14. Тома, Леонід (2018). Володимир Вернадський (українська) . Харків: Фоліо. с. 119. ISBN 978-966-03-8233-6.
  15. Гирич, 1996, с. 735–756..
  16. Вернадський, Володимир Іванович (2011). Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 9. Володимир Іванович Вернадський. Щоденники (1917-1921) / ред. : А. Г. Загородній, О. С. Онищенко, В. А. Смолій. Київ: НАН України, Комісія з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України, РАН, Архів. с. 742 с.
  17. 12 Березня минуло 145 років з дня народження Володимира Вернадського [Архівовано 2021-01-16 у Wayback Machine.] // Слово Просвіти. — 24.03.2008.
  18. Володимир Іванович Вернадський — вчений, організатор науки, політик, публіцист // Україна ХХ  ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей. Випуск спеціальний / Ред. кол.: С. І. Білокінь, В. М. Даниленко (відп. ред.), О. В. Добржанський та інш. — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — Вип. 18. — 384 с.
  19. Google вшанував Володимира Вернадського, 12 березня 2013
  20. Інформація щодо перейменування вулиць, проспектів, провулків, інших об'єктів топоніміки міста Дніпропетровська, 26 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 11 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. вулиця Вернадського · Харків, Харківська область, Україна, 61000. вулиця Вернадського · Харків, Харківська область, Україна, 61000 (uk-US) . Процитовано 13 лютого 2022.
  23. Як та чому перейменовують вулиці у Запоріжжі. Запорозька Січ. Процитовано 12 січня 2017.
  24. Коршак, Наталія (11 вересня 2023). Чи перейменують парк Горького та інші вулиці в Одесі: результати голосування. Суспільне. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  25. Jamie Hyneman Joins Max Polyakov to Judge Best Hardware Startups at Vernadsky Challenge 2017. noosphereglobal.com (амер.). Процитовано 17 жовтня 2017.
  26. Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні
  27. 1000uah. 1000uah.bank.gov.ua. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  28. Пам'ятна банкнота номіналом 1000 гривень зразка 2019 року до 30-річчя незалежності України. Процитовано 28 червня 2022 року.

Джерела

Посилання

Read other articles:

Tinker Bell and the Legend of the NeverBeastFilm posterSutradaraSteve LoterProduserMakul WigertSkenario Kate Kondell Mark McCorkle Tom Rodgers Robert Schooley Cerita Steve Loter Tom Rodgers BerdasarkanPeter and Wendyoleh J. M. BarriePemeranGinnifer Goodwin Mae Whitman Rosario Dawson Lucy Liu Raven-Symoné Megan HiltyNaratorGrey GriffinPenata musikJoel McNeely[1]SinematograferNavneet VermaPenyuntingMargaret HouPerusahaanproduksiMetro-Goldwyn-Mayer PicturesDistributorParamount Pictur…

Human settlement in WalesPant GlasThe hamlet from the westPant GlasLocation within GwyneddOS grid referenceSH471473CommunityClynnogPrincipal areaGwyneddCountryWalesSovereign stateUnited KingdomPost townGARNDOLBENMAENPostcode districtLL51Dialling code01766PoliceNorth WalesFireNorth WalesAmbulanceWelsh UK ParliamentDwyfor MeirionnyddSenedd Cymru – Welsh ParliamentDwyfor Meirionnydd List of places UK Wales Gwynedd 53°00′04″N 4°16′41″W / …

County in Tennessee, United States County in TennesseeMaury CountyCountyMaury County Courthouse in Columbia SealLocation within the U.S. state of TennesseeTennessee's location within the U.S.Coordinates: 35°37′N 87°05′W / 35.62°N 87.08°W / 35.62; -87.08Country United StatesState TennesseeFounded1807Named forAbram Poindexter Maury, Sr.[1]SeatColumbiaGovernment • MayorSheila Butt (R)Area • Total616 sq mi (1,600…

Portuguese long-distance runner (born 1947) For the Paralympic athlete, see Carlos Lopes (Paralympic athlete). For other people, see Carlos López. In this Portuguese name, the first or maternal family name is Sousa and the second or paternal family name is Lopes. Carlos LopesLopes in 1985Personal informationNationality PortugalSportSportMen's athletics Medal record Olympic Games 1984 Los Angeles Marathon 1976 Montreal 10,000 m World Cross Country Championships 1976 Chepstow Long course…

Political party United States Marijuana Party ChairwomenSheree Krider (Kentucky)Founded2002 (2002)IdeologyCannabis legalisationCivil libertarianismNational affiliationLegal Marijuana NowColorsRed, white, blue, greenWebsiteusmjparty.comPolitics of United StatesPolitical partiesElections The United States Marijuana Party (officially the U.S. Marijuana Party) is a cannabis political party in the United States founded in 2002 by Loretta Nall specifically to end the war on drugs and to legalize …

CannibalSingel oleh Keshadari album CannibalDirilis9 November 2010FormatDigital downloadGenreDance-popDurasi3:14LabelRCA RecordsPenciptaKesha Sebert, Joshua Coleman, Mathieu Jomphe, Pebe SebertProduserAmmo, Billboard Cannibal adalah lagu dari artis penyanyi dan penulis lagu asal Amerika yaitu Kesha, dari album mini (EP) pertamanya, Cannibal. Lagu ini ditulis oleh Kesha juga Joshua Coleman, Mathieu Jomphe dan Pebe Sebert dan diproduseri oleh Ammo dan Billboard. Lirik dari lagu ini meneceritakan t…

Questa voce sull'argomento calciatori tunisini è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Mohamed Jedidi Nazionalità  Tunisia Altezza 186 cm Calcio Ruolo Attaccante Squadra  Stade Tunisien Carriera Squadre di club1 1999-2001 Espérance Zarzis? (?)2001-2004 Monastir? (?)2004-2006 Sahel? (?)2006- Stade Tunisien? (?) Nazionale 2003-2004 Tunisia13 (1) Palmarès  Coppa d…

イスラームにおける結婚(イスラームにおけるけっこん)とは、二者の間で行われる法的な契約である。新郎新婦は自身の自由な意思で結婚に同意する。口頭または紙面での規則に従った拘束的な契約は、イスラームの結婚で不可欠だと考えられており、新郎と新婦の権利と責任の概要を示している[1]。イスラームにおける離婚は様々な形をとることができ、個人的…

Animal welfare organization in Korea Korea Animal Rights AdvocatesAbbreviationKARATypeNon-profitPurposeAnimal welfareHeadquartersSeoul, South KoreaRegion served South KoreaOfficial language KoreanExecutive DirectorYim Soon-ryeWebsitewww.ekara.org Korea Animal Rights Advocates (KARA) is a non-profit organization that supports animal welfare in Korea[1] and deals with animal cruelty cases. It is also responsible for the care of abandoned animals and their adoption. History The organization…

Pemilihan Member Single ke-13 JKT48Logo Pemilihan Member Single ke-13 JKT48 Membuat Perubahan bersama Honda The Power of Dreams'Tanggal23 Maret - 5 Mei 2016 (pemungutan suara)7 Mei 2016 (pengumuman hasil)LokasiStadion Utama Gelora Bung Karno, JakartaJl. Pintu Satu Senayan, Gelora, Kec. Tanah Abang, Jakarta Pusat, DKI Jakarta 10270 (pengumuman hasil pemilu)Peserta/Pihak terlibat60 anggota JKT48Hasil Anggota senbatsu untuk single ke-13 JKT48 Mae Shika Mukanee - Hanya Melihat Kedepan Veranda terpil…

土库曼斯坦总统土库曼斯坦国徽土库曼斯坦总统旗現任谢尔达尔·别尔德穆哈梅多夫自2022年3月19日官邸阿什哈巴德总统府(Oguzkhan Presidential Palace)機關所在地阿什哈巴德任命者直接选举任期7年,可连选连任首任萨帕尔穆拉特·尼亚佐夫设立1991年10月27日 土库曼斯坦土库曼斯坦政府与政治 国家政府 土库曼斯坦宪法 国旗 国徽 国歌 立法機關(英语:National Council of Turkmenistan) 土…

For the women's race, see 2016 Omloop Het Nieuwsblad – Women's race. Cycling race 2016 Omloop Het Nieuwsblad2016 UCI Europe TourEvent poster with previous winner Ian StannardRace detailsDates27 February 2016 (2016-02-27)Stages1Distance200.8 km (124.8 mi)Winning time4h 54' 12Results  Winner  Greg Van Avermaet (BEL) (BMC Racing Team)  Second  Peter Sagan (SVK) (Tinkoff)  Third  Tiesj Benoot (BEL) (Lotto–Soudal)← 2…

Partai Revolusioner Rakyat Mongolia Монгол Ардын Хувьсгалт НамKetua umumNambaryn EnkhbayarDibentuk8 November 2010 (2010-11-08)Dibubarkan28 Mei 2021 (2021-05-28)IdeologiDemokrasi sosialPopulisme sayap kiriNasionalisme sumber dayaPosisi politikKiri tengahAfiliasi internasionalAliansi ProgresifSitus webwww.maxh.mnPolitik Mongolia Partai Revolusioner Rakyat Mongolia (bahasa Mongolia: Монгол Ардын Хувьсгалт Нам, romanisasi: Mongol Ardyn Khu…

أولغا زابيلينسكايا (بالروسية: Ольга Забели́нская)‏    معلومات شخصية الميلاد 10 مايو 1980 (44 سنة)  سانت بطرسبرغ  الطول 175 سنتيمتر  الجنسية روسيا (25 ديسمبر 1991–يوليو 2018) أوزبكستان (أغسطس 2018–)  الوزن 61 كيلوغرام  عدد الأبناء 3   الأب سيرجي سوخوروتشينكوف  المدرسة …

جبهة بنيشانغول - غوموز للوحدة الديمقراطية الشعبية البلد إثيوبيا  تاريخ التأسيس 1996    حزب الازدهار  الأفكار الأيديولوجيا أقلية تعديل مصدري - تعديل   جبهة بنيشانغول - غوموز للوحدة الديمقراطية الشعبية (بالأمهرية: የቤንሻንጉልና ጉሙዝ ሕዝቦች ዴሞክራሲዊ አንድነት)‏ كان ح…

This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) The neutrality of this article is disputed. Relevant discussion may be found on the talk page. Please do not remove this message until conditions to do so are met. (February 2019) (Learn how and when to remove this message) This article's tone or style may not reflect the encyclopedic tone used on Wikipedia. See Wikipedia's guide to writing bet…

T-80 T-80B di St Petersburg Artillery Museum Jenis Tank tempur utama Negara asal  Uni Soviet Sejarah pemakaian Masa penggunaan 1976–sekarang Digunakan oleh Uni Soviet, Belarusia, Cyprus, Kazakhstan, Pakistan, Rusia, Korea Selatan , Ukraina Pada perang Perang Chechnya I, Perang Chechnya II, Perang Ossetia Selatan 2008[1] Sejarah produksi Perancang Kartsev (T-80), Morozov (T-80UD) Tahun 1967–75 Produsen Omsk Transmash, Kirov no. 185, Malyshev Biaya produks…

Women's national ice hockey team representing Canada CanadaThe Maple Leaf has always appeared on the Team Canada uniform since 1920, but was first worn by women in 1990.[1]Nickname(s)Team Canada(Équipe Canada)AssociationHockey CanadaHead coachTroy RyanAssistantsCourtney Birchard-KesselKori CheverieCaroline OuelletteCaptainMarie-Philip PoulinMost gamesHayley Wickenheiser (276)Top scorerHayley Wickenheiser (168)Most pointsHayley Wickenheiser (379)Team coloursRed, black, white[2] &…

SaintBenedict of AnianeBorn747Kingdom of the FranksDied(821-02-12)12 February 821Venerated inEastern Orthodox Church[1] [2]Roman Catholic ChurchFeast12 February Benedict of Aniane (Latin: Benedictus Anianensis; German: Benedikt von Aniane; c. 747 – 12 February 821 AD), born Witiza and called the Second Benedict, was a Benedictine monk and monastic reformer, who left a large imprint on the religious practice of the Carolingian Empire. His feast day is either February 11…

Fruit preserved with sugar This article's lead section contains information that is not included elsewhere in the article. If the information is appropriate for the lead of the article, this information should also be included in the body of the article. (February 2023) (Learn how and when to remove this message) Candied fruitAlternative namesglacé fruitTypeConfectioneryMain ingredientsFruit or peel, syrup  Media: Candied fruit Candied fruit displayed at La Boqueria in Barcelona Candie…

Kembali kehalaman sebelumnya