|
Вольтів стовп  «1 елемент» — електрохімічна комірка, яка складається із двох напівелементів; «мідь» і «цинк» — кружки з відповідних металів; «електроліт» — прокладка змочена електролітом. Вольтів стовп — найбільш ранній попередник сьогоднішньої електричної батареї. Він був винайдений італійським фізиком Алессандро Вольта, який опублікував свої висновки в доповіді 20 березня 1800 року. Для отримання електричного струму Вольта склав один на один кілька дисків із міді і цинку, чергуючи їх між собою і відділивши один від одного ганчірками, просоченими розсолом. Вольтів стовп прислужився корисним пристроєм при дослідженні електричного струму і дисоціації. БудоваВольтів стовп є одним із найпростіших способів отримання великої напруги (до 500 В).[1] Він складається із ряду кружків, які накладені один на одного в такій послідовності: мідний, суконний, цинковий, мідний і т. д., закінчуючи цинковим.[1] Кружки вкладаються між трьома скляними трубками, закріпленими у стійці. Суконні кружки просочують слабким розчином сульфатної кислоти. Діаметр металевих кружків приблизно 3-5 см; діаметр прокладки на 0,5 см менше.[1] Сукно можна замінити папером. Товщина металевих кружків береться незначна — близько 0,5 мм.[1] Сірчану кислоту можна замінити нашатирем або розчином кухонної солі.[1] Вольтів стовп можна замінником «стовпом» Замбоні. Див. такожПримітки
|
