Вояджер
«Voyager» (раніше званий: «Mariner») — назва космічної програми агенції НАСА та двох американських космічних зондів, виведених на орбіту ракетами-носіями типу «Титан-3E» (Центавр) у межах цієї програми. Траєкторія руху«Вояджер-1» було запущено 5 вересня 1977 року, він минув Юпітер у березні 1979-го, досяг Сатурна в листопаді 1980-го. «Вояджер-2» було запущено раніше, 20 серпня 1977 року, повільнішою траєкторією, і він пролетів повз Юпітер у липні 1979-го, повз Сатурн — у серпні 1981-го, облетів Уран у січні 1986-го і Нептун — у серпні 1989 року. Особливістю траєкторій цих космічних зондів є те, що на момент запуску, розташування зовнішніх планет Сонячної системи давало змогу інтенсивно застосовувати гравітаційні маневри. Завдяки маневрам у гравітаційному полі планет-гігантів космічні апарати змогли облетіти планети й вийти за межі геліосфери з мінімальними витратами палива для прискорення. Слід зазначити, що коли 12 вересня 2013 року НАСА офіційно підтвердили вихід «Вояджер» у міжзоряний простір за межами геліосфери, значна кількість ЗМІ помилково оголосила про вихід апарату за межі Сонячної системи. Насправді він може статися, лише коли «Вояджер» повідомить про повну зміну в направленні магнітного поля за межі геліосфери. Це може відбутися приблизно 2027 року. Ізотопне джерело живленняОскільки апарати мали працювати на значній відстані від Сонця, джерелом живлення для бортового обладнання було обрано ізотопний термоелектричний генератор. Джерелом тепла служить ізотоп плутонію — 238Pu. Початкова потужність джерел живлення становила по 470 Вт. Однак із часом потужність зменшується. Станом на рік 2010 це зменшення становило близько 5 Вт/рік[1]. Щоб подовжити час роботи апаратів деякі підсистеми поступово вимикають, що дасть змогу експлуатувати апарати до 2037 року[1]: Вояджер-11998 — зменшено споживання енергії контролю температури системи UVS (11,0 Вт)
2002 — завершено роботу системи UVS (43,9 Вт).
2010 — закінчено працю системи DTR (5,8 Вт) 2011 — система gyro operations буде вмикатись тільки на короткий час 2015 — було вимкнено живлення Pyro Instrumentation (2,4 Вт) 2016 — було вимкнено живлення PLS instrument Вояджер-21996 — зменшено споживання енергії контролю температури системи UVS (11,0 Вт) 1998 — завершено роботу систему UVS (43,9 Вт).
2006 — вимкнено обігрівач AP Branch 2 (11,8 Вт) 2010 — система gyro operations вмикається тільки на короткий час 2012 — завершено роботу системи DTR (5,8 Вт)[джерело?] 2016 — було вимкнено живлення Pyro Instrumentation (2,4 Вт) Здобутки програми
Позаземний контакт«Золоті» платівкиКерівництво проєкту цілком серйозно поставилося до можливості зустрічі представників позаземної цивілізації з апаратами «Вояджер»: на борту апаратів перебувають вкриті золотом мідні грамофонні платівки (30 сантиметрів у діаметрі) і пристрої для їх відтворення. На платівках є записи звуку й зображення, що мають дати уявлення про життя й культуру на Землі. Там є записи грому, вітру, музичні твори, а також привітання різними мовами (крім мов сучасних народів, є й записи так званими «мертвими» мовами). Зображення записано в аналоговій формі. Покриття «золотої» платівкиПлатівку вкрито пластиною, на якій викарбувано зображення, що мають пояснити, як відтворити записи. На них визначено, з якою швидкістю має обертатися диск (на основі частоти основного коливання молекули водню). Показано, як треба поставити голку для відтворення звуку, і зазначено, що починати відтворення слід із зовнішнього краю платівки. Подано інструкцію, якої форми має бути сигнал для відтворення зображень з платівки. Примітки
Посилання
Див. такожInformation related to Вояджер |