Петро Порошенко після відповідного рішення РНБО звернувся до Верховної Ради з проханням зібратися на позачергове засідання та розглянути введення воєнного стану в Україні терміном на 60 днів[4][5][6][2].
26 листопада 2018 року Президент підписав указ про запровадження воєнного стану строком на 60 діб[7][8][9].
О 17:30 Президент заявив, що проситиме Верховну Раду запровадити воєнний стан з 9 год 00 хв 28 листопада 2018 року на всій території України терміном на 30 днів[10]. Він пояснив, що таким чином воєнний стан не накладатиметься на початок виборчої кампанії[11][12].
27 листопада РНБО офіційно проінформувала, що воєнний стан введено у 10 областях України з 14:00 26 листопада 2018 року по 14:00 26 грудня 2018 року[17].
26 грудня 2018 року відбулася нарада РНБО за участі Петра Порошенка. Воєнний стан в Україні був офіційно скасований[18]. Країна за час його проведення більше підготувалася до можливої військової агресії.
Міжнародна реакція
Посольство США надало рекомендації американцям на час воєнного стану в Україні[19].
У Польщі 26 листопада 2018 р. невідомі розіслали СМС фейкову «тривогу» через воєнний стан в Україні[20].
Президент Російської Федерації Володимир Путін «висловив серйозну стурбованість» у зв'язку з оголошенням в Україні воєнного стану.
Міжнародний валютний фонд заявив про продовження співпраці з Україною, не дивлячись на воєнний стан. Тобто, можна розраховувати і на транші Європейського Союзу, які пов'язані з траншами МФВ[21].
Спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер прокоментував введення воєнного стану в Україні: «Я думаю, що існують конкретні причини, чому український уряд вирішив запровадити воєнний стан в обмеженому форматі — на 30 днів і лише у декількох регіонах країни, щоб це не зачіпало президентські вибори, але дозволило мобілізацію призовників, рух військових сил».[джерело?] Під час брифінгу у Брюсселі він заявив, що Росія може готувати нову атаку на Україну. За його словами вкидання з боку проросійських бойовиків інформації про нібито підготовку Києвом провокації в Маріуполі і продовження воєнного стану можуть бути прикриттям для агресивних дій Кремля[22].
Різні ЗМІ повідомляють про дезінформаційні атаки на українських громадян (зокрема, SMS) у зв'язку з воєнним станом, які почалися зразу ж після його введення[23][24][25][26].
3 грудня 2018 року Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко заявив, що Росія значно збільшила кількість збройних сил на кордоні з Україною та в Азовському морі, і що характер їх дислокації вказує на підготовку до наступальних дій[27].
3 грудня Україна висловила протест проти дій Росії в Керченській протоці на комітеті Міжнародної морської організації (ММО). Заяву української делегації підтримало 34 країни-учасники ММО, повідомило посольство України у Великій Британії.
11 грудня повідомляється про сотні російських танків на кордоні з Україною, накопичення яких у двох десятках кілометрів від українсько-російського кордону фіксували з листопада 2018 р.[28]
16 грудня 2018 року. УНІАН. Порошенко: «Війська РФ цього разу були підведені до кордонів з Україною не для навчань». «У нас на сьогоднішній день існувала та продовжує існувати загроза вторгнення збройних сил РФ на суверенну територію України»[29].
Події в Україні під час воєнного стану
28 листопада 2018 року у Генштабі заявили, що мобілізації через воєнний стан не буде. Водночас, з оперативним резервом першої черги будуть проведені збори, буде посилена охорона портів у Бердянську та Маріуполі, уздовж кордонів із Росією Україна виставить бойові бригади[30]. З ранку 28 листопада залізничний транспорт і оборонні підприємства перейдуть на особливий режим роботи[31]. Крім того, в областях з'являться штаби оборони, мета яких — перевірка резерву військових, можливостей мобілізації та технічного стану. Поліція з 28.11.2018 переведена на посилений режим ведення служби. Правоохоронці встановили збройні блокпости. Поліція перевіряє підозрілих осіб і авто на предмет наявності заборонених предметів. Підрозділи операції Об'єднаних сил (ООС) на Донбасі приведені в повну боєготовність[31]. Кабінет Міністрів України надав роз'яснення, як надаватиметься медична допомога в регіонах країни і куди за потреби можуть евакуювати військових, поліцейських та всіх захисників національної безпеки[32]. У Міністерстві охорони здоров'я України функціонує відділ координації та забезпечення медичної допомоги під час антитерористичних операцій, надзвичайного і воєнного стану[33][34].
29 листопада 2018 року ТСН повідомило, що звістка про воєнний стан викликала хвилювання та паніку на окупованих територіях — люди побоюються, що у зв'язку з воєнним станом закриють контрольно-пропускні пункти і може обвалитися гривня[35]. Водночас командувач об'єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв звернувся до мешканців Донецької та Луганської областей та запевнив їх що запровадження воєнного стану не вплине на їхнє життя. «Ситуація в районі проведення ООС повністю контрольована. Зберігайте спокій. Не збирайте й не розповсюджуйте фейки та плітки, довіряйте лише офіційним джерелам інформації», — наголосив Наєв[36].
30 листопада 2018 року zaxid.net повідомляє, що у зв'язку з дією воєнного стану, Україна обмежила для іноземців можливість в'їжджати на непідконтрольну територію Донбасу, тобто перетинати лінію розмежування, повідомив у п'ятницю, 30 листопада, прес-центр операції Об'єднаних сил. Це право залишили представникам офіційних спостережних місій ООН, ОБСЄ та місії Червоного Хреста[37].
30 листопада 2018 року Україна обмежила в'їзд росіянам чоловічої статі віком від 16 до 60 років. Заборона діятиме на період воєнного стану — до 26 грудня[38][39]. Винятком для в'їзду чоловіків із громадянством Росії може бути гуманітарна мета, наприклад, похорон[38].
1 грудня 2018 року «Українська правда» повідомила про збільшення жорсткості пропускного режиму на Українсько-Російському кордоні, який спостерігається з обох боків. Так тільки за попередню добу Україна «завернула» 100 росіян, РФ — 40 українців. 26 листопада в аеропортах Києва до України не пропустили більше 70 громадян Росії, які прилетіли і з Білорусі. 30 листопада голова ДПСУ Петро Цигикал повідомив, що Україна на час воєнного стану не пропускатиме на свою територію росіян чоловічої статі віком від 16 до 60 років[40].
На сайті Міністерства оборони України повідомлено, що з 3 грудня розпочинається цикл масштабних зборових заходів із резервістами та військовозобов'язаними[41].
Українські мас-медіа частковий (неповний) воєнний стан 2018 р. охрестили «гібридним»[42][43][44].
5 грудня прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що Україна наполягатиме, аби Захід запровадив «дзеркальні санкції» проти Росії за порушення принципу свободи судноплавства. Але при цьому українська влада користується і силовими методами вирішення проблеми. Зокрема, 6 грудня відбулись випробування українських протикорабельних ракет на полігоні у Чорному морі. Окрім цього, наголошується, що «азовська криза викликала таке відносно нове явище як „війна стрільб“ або „війна навчань“ в Азовському та Чорному морях», за яких зони стрільбищ учасників протиборства фактично межують одна з одним. Збройні сили України до кінця лютого «закрили» для власних стрільб води, дотичні до майже усього узбережжя Азовського моря. До 1 березня 2019 року українські ВМС проводитимуть навчання у зоні, що майже впритул збігається із зоною стрільб ЧФ РФ — Каркінітська затока між українським Скадовськом та окупованим Кримом[45].
6 грудня 2018 р. Президент України Петро Порошенко на день Збройних сил України дав старт передислокації десантних військ в особливо небезпечні напрямки на кордоні, звідки може вдарити Росія. Петро Порошенко заявив: «Важливим елементом адекватної відповіді на дії агресора є нарощування угруповань військ відповідно до затвердженого мною Стратегічного замислу застосування сил оборони держави. У рамках цього процесу бойові частини і підрозділи Збройних сил України передислокуються на найбільш небезпечні напрямки по всій лінії нашого кордону, щоб посилити оборонні можливості і бути готовими зупинити агресора не втрачаючи ні секунди»[46].
9 грудня 2018 року заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука повідомив, що з введенням воєнного стану для місцевих жителів і для військових у Луганській і Донецькій області практично нічого не змінилося. Всі КПВВ (контрольні пункти в'їзду-виїзду) працюють у стаціонарному режимі, так само, як і до введення воєнного стану. Луганчани і донеччани вже звикли жити в умовах військово-цивільних адміністрацій. Відмінність у тому, що Військово-цивільні адміністрації здійснювали керівництво на рівні Луганської і Донецької областей, але були населені пункти, на які їх влада не поширювалася — з введенням воєнного стану поширюється[47].
11 грудня 2018 року повідомляється про зриви РФ нормальної роботи українських портів на Азовському морі[48].
13 грудня 2018 року Олександр Турчинов наголосив, що введення воєнного стану дає можливість здійснити повну перевірку готовності країни до «протидії повномасштабній військовій агресії»[49].
14 грудня 2018 року на «Радіо Свобода» говорили про вплив воєнного стану на боєздатність української армії[50] Міністр оборони України Степан Полторак в ефірі телеканалу Україна повідомив, що армія за час воєнного стану отримає понад 300 одиниць техніки[51].
17 грудня 2018 року Президент України на прес-конференції повідомив, що воєнний стан в Україні по закінченню 30-денного терміну не продовжать за умови, якщо Росія не розпочне повномасштабного наступу[52].
18 грудня 2018 року Степан Полторак на зустрічі з Куртом Волкером повідомив, що станом на 18 грудня більша частина запланованих заходів під час дії правового режиму воєнного стану у визначених областях України виконана. До 26 грудня сплановано виконати усі заходи, що ефективно вплине на боєготовність та спроможності ЗС України[53].
23 грудня 2018 року УНІАН повідомлено, що з початку дії воєнного стану прикордонники не пропустили в Україну понад півтори тисячі росіян[54].
На засіданні РНБО 26 грудня Президент Петро Порошенко заявив про завершення дії воєнного стану в 10 областях України з 14 години 26 грудня. Президент наголосив, що це «…принципове рішення. Воно ґрунтується на аналізі всіх складових поточної безпекової ситуації в країні» Хоча за Порошенком «ситуація навколо країни не дуже змінилася», «ОБСЄ підтвердила дані нашої розвідки, що в районі Луганська знайдено підтягнуті системи реактивного вогню „Град“, збільшена кількість артилерії, не відведені танки. Не зменшилася і військова присутність РФ в Азовському морі», не продовження воєнного стану Порошенко пояснює наближенням майбутніх виборів в Україні[18]. Воєнний стан підвищив обороноздатність країни, дав змогу провести об'єднавчий собор Української православної Церкви і висвітлив позицію позицію до російської агресії як українських політиків, ЗМІ, так і зарубіжних[55][56][57].
Справа моряків
21 травня 2019 року за заявою Андрія Портнова Державне Бюро Розслідувань зареєструвало кримінальне провадження № 62019000000000683 з приводу інциденту в Керченській протоці. На думку заявника, своїми діями п'ятий Президент України спричинив ескалацію конфлікту з Росією та введення воєнного стану на території України «з метою можливої узурпації влади», також заявник вбачав і перевищення військовими службовими особами влади[58][59]. Це була перша заява та перше кримінальне провадження відкрите проти вже колишнього Президента[60].
Під приводом слідчих дій по цій справі в листопаді 2019 року Печерський суд надав доступ слідчим ДБР до документів «особливої важливості» Генерального штабу Збройних сил України, зокрема, до Стратегічного плану застосування Збройних Сил України[61]. Крім того, слідчі отримали доступ до інших документів з обмеженим доступом Військово-Морських Сил ЗСУ, Апарату РНБО, тощо[62].
У серпні 2019 року Андрій Портнов подав позов проти Петра Порошенка та телеканалу «Прямий» з вимогою визнати недостовірною та спростувати заяву про те, що матеріали кримінального провадження відносно справи моряків Державне бюро розслідувань передало Портнову, який, за словами Порошенка, начебто передав їх особисто представнику Росії в ООН Володимиру Небензі[63].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
_ukr.svg)
