Вуді Гаррельсон
Ву́дро Тре́йсі (Ву́ді) Га́ррельсон (англ. Woodrow Tracy 'Woody' Harrelson; нар. 23 липня 1961, Мідленд, Техас, США) — американський актор, популярність якому принесла роль бармена в серіалі «Cheers», за виконання якої він був нагороджений прайм-тайм премією «Еммі» (1989). Тричі номінований на премію Оскар у категоріях «Найкраща чоловіча роль» і «Найкраща чоловіча роль другого плану» за участь в картинах «Народ проти Ларрі Флінта», «Посланець» і «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі» відповідно. Чотириразовий номінант на премію «Золотий глобус» (1997, 2010, 2013, 2015), 8-разовий — на премію «Еммі» (у період 1987—2014 рр.), номінант на премію БАФТА 2018 року. ЖиттєписВуді Гаррельсон народився влітку 1961 року в окрузі Мідленд, штат Техас. Його батьки розлучилися через три роки після народження сина. Батько Вуді Гаррельсона був найманим убивцею[3]. У 1960 році він був засуджений за збройне пограбування, у 1973—1978 ув'язнений за вбивство, звільнився достроково за гарну поведінку. У 1979 році його заарештували за вбивство федерального судді Джона Вуда молодшого в Сан-Антоніо. Крім того, батько Гаррельсона стверджував, що вбив Джона Кеннеді. У 1981 році його засудили до двох довічних ув'язнень. Решту своїх днів провів у в'язниці, де помер у 2007 році[4]. У 1973 році Вуді Гаррельсон переїхав до рідного міста матері Ліван, штат Огайо, де виріс із братами Джорданом і Бретом. У старших класах займався різьбленням по дереву, і весь вільний час проводив у парку розваг «Kings Island», де працював не покладаючи рук. У 1983 році Вуді Гаррельсон закінчив коледж Гановера, штату Індіана. Він здобув ступінь бакалавра з театрального мистецтва та англійської мови. Творчий шляхАктор отримав широку популярність завдяки участі в ситуаційній комедії на каналі NBC «Будьмо». Він виконав роль бармена Вуді Бойда, приєднавшись до акторського складу під час роботи над четвертим сезоном у 1985 році. Вуді Гаррельсон був залучений до зйомок серіалу впродовж ще декількох сезонів і був п'ять разів номінований на премію «Еммі». Йому вдалося отримати нагороду тільки в 1989 році. У 2001 році Вуді Гаррельсон з'явився в декількох епізодах серіалу «Вілл і Грейс». У 1986 році відбувся його кінодебют у комедії «Дикі кішки», де його партнеркою на знімальному майданчику стала Ґолді Гоун. Вуді Гаррельсон і його друг Веслі Снайпс разом знялися у картинах «Білі люди не вміють стрибати» і «Грошовий поїзд» (1995). У 1993 році актор з'явився в драмі «Непристойна пропозиція» поряд з Робертом Редфордом і Демі Мур. Кар'єра Вуді Гаррельсона набирала обертів, і однією з найуспішніших його робіт стала стрічка режисера Мілоша Формана «Народ проти Ларрі Флінта» (1996). Актор був номінований на премії «Золотий Глобус» і «Оскар» у категорії «Найкраща чоловіча роль». У 1997 році Вуді Гаррельсон з'явився у воєнній картині «Ласкаво просимо до Сараєва», а через рік знявся в стрічці «Тонка червона лінія» (1998), яка була представлена в семи номінаціях на премію американської кіноакадемії «Оскар». У 2007 році кримінальний трилер «Старим тут не місце» за участю Вуді Гаррельсона отримав кілька нагород, а сам актор поряд зі своїми колегами виграв премію Гільдії кіноакторів у категорії «Найкращий акторський склад». У 2009 році під час ефіру Comedy Central ведучий Стівен Колберт власноруч постриг Вуді Гаррельсона — актор погодився на це для промоакції картини «Посланець». Він також зобразив Роланда Еммеріха, людину, яка попереджає своїх радіослухачів про кінець світу, в блокбастері «2012». Його персонаж Геймітч Абернаті допомагає головним героям впоратися зі своїм завданням у трилері «Голодні ігри» (2012). Загалом беручи, фільмографія Вуді Гаррельсона налічує понад сто кіно- та телестрічок, і актор продовжує брати активну участь у зйомках голлівудських проєктів. Особисте життя та інтересиУ 1985 році актор одружився з дочкою драматурга Ніла Саймона, Ненсі Саймон. Вони вирішили розлучитися вже наступного дня після церемонії, але через те, що відповідна інстанція була закрита, їхній шлюб протримався десять місяців. Взимку 2008 року дружиною Вуді Гаррельсона стала Лора Луї, з якою до цього вони жили понад 20 років. Актор виховує трьох дочок: Дені Монтана (28 лютого 1993), Зої Джордано (22 вересня 1996) і Мокані Равелло (3 червня 2006). Дружина Вуді Гаррельсона раніше займала посаду його асистентки, крім того, вона є співзасновницею компанії з продажу органічних продуктів «Yoganics». Шанувальник шахів та американського футболу (команди «Цинциннаті Бенгалс»)[5]. З 2020 року займається бразильським джіу-джитсу, має білий пояс[6]. Погляди та громадська діяльністьАктор відомий тим, що виступає за захист природи, зокрема за збереження лісів. Він презентував технологію виробництва паперу з пшениці.[7] Дотримується сироїдіння, не вживає м'яса та цукру, молочних та борошняних продуктів[8]. У 2020 році у своєму Instagram зробив конспірологічну публікацію про зв'язок між мережами 5G та COVID-19, але пізніше видалив її[9]. На Каннському кінофестивалі 2022 року знов прокоментував тему COVID-19 та заявив, що не вірить в мікробну теорію хвороб та вважає «абсурдним» застосування масок для обличчя[10]. Тоді ж порівняв війну Росії проти України з низкою війн, які розпочала Америка: «Я — той, хто вважає огидним, коли наддержава, з усією своєю військовою міццю, без причин атакує Ірак… ні, пробачте, Афганістан… ні, В'єтнам… Корею… ні, вибачте, Україну!»[11]. Фільмографія
Нагороди
Вуді Гаррельсон був відзначений критиками за велику кількість своїх ролей. На його рахунку нагороди та номінації Satellite Award, Independent Spirit Award, «Золотий глобус» і «Оскар». Примітки
Посилання
|