Вулиця Лукаша (Львів)
Вулиця Лукаша — вулиця у Франківському районі[6][7] міста Львова, у місцевості Вулька. Сполучає вулиці Карпинця та Відкриту. На схилах Вулецького пагорба, між вулицями Сахарова, Бой-Желенського та Лукаша розташований Студентський парк. Його будівництво розпочали ще у XX столітті[5]. ІсторіяВулиця почала формуватися у 1920—1930-х роках, першу офіційну назву — Відок — отримала у 1934 році[4][8]. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Віляндґассе (нім. Kleiststrasse), на честь німецького хіміка XX століття Гайнріха Вілянда[4][9]. У липні 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва — Відок і вже у 1945 році перейменована на вулицю Видову[10]. Наступне перейменування відбулося у 1966 році, на честь радянського зброяра, конструктора авіаційного озброєння Михайла Березіна. Сучасна назва вулиці походить від 1993 року, на честь видатного українського письменника-перекладача Миколи Лукаша[4][11]. ЗабудоваВулиця Лукаша забудована будинками 1930-х та 1960—1970-х років, зведеними у стилі польського та радянського конструктивізму[4]. Вулиця Лукаша є частиною Студентського містечка Львівської політехніки. № 1, 2 — чотириповерхові будівлі гуртожитків № 7[12] та № 9[13] Національного університету «Львівська політехніка», зведені у 1930-х роках у стилі польського конструктивізму. У будинку під № 2 також міститься студентська каплиця. Від вул. Лукаша, між гуртожитками 7 та № 9 встановлена фігура Пресвятої Богородиці. № 3а — студентський храм блаженного священномученика Олексія Зарицького, зведена у 2009 році за проєктом архітектора Р. Сулика. Виконує функції одного з центрів студентського капеланства. Належить до Галицького деканату Львівської архієпархії Львівської митрополії УГКЦ. Церква освячена Архиєпископом і Митрополитом Львівським УГКЦ Владикою Ігорем (Возняком) 18 грудня 2009 року, на честь блаженного Олексія Зарицького, який вважається покровителем вдів, сиріт, молоді та студентів, а також людей, які змушені жити на чужині та байдужих до віри[3]. № 4 — п'ятиповерхова будівля гуртожитку № 5[14] Національного університету «Львівська політехніка», зведена у 1950-х роках у стилі радянського конструктивізму. № 5 — дев'ятиповерхова будівля гуртожитку № 11 [15] Національного університету «Львівська політехніка», зведена на початку 1970-х років. За радянських часів у гуртожитку працював прокатний пункт телевізорів[4]. Примітки
Джерела
Посилання
|