Генрик Ловмянський
Генрик Ловмянський (пол. Henryk Łowmiański; 22 серпня 1898, Вількомир — 4 вересня 1984) — польський історик, спеціаліст із середньовіччя й славістики. Автор монументальної 6-томної праці «Початки Польщі». БіографіяНародився у Вількомирі Віленській губернії Російської імперії. Навчався у Вільні та Чернігові. 1916 року поступив до Київського університету святого Володимира (Російська імперія). Вищу освіту здобув у Віленському університеті імені Стефана Баторія (Польща). 1924 року, під керівництвом Казімежа Ходиніцького, захистив докторську дисертацію з історії литовських міст 16 століття (Wschody miast litewskich w XVI wieku). 1932 року отримав звання почесного доктора за дослідження з історії Великого князівства Литовського. У 1933–1939 роках працював на кафедрі історії Східної Європи Віленського університету. З 1938 року — член Польської академії знань. Під час Другої світової війни працював у віленському архіві. 1945 року переселився до Польщі, до міста Лодзь. Згодом працював у Познані, в Університет імені Адама Міцкевича, на кафедрі історії Східної Європи. 1963 року став керівником відділу історії середньовіччя Інституту історії Польської академії наук. Протягом 1951–1957 років головував на історичних кафедрах Познанського університету, а у 1957–1968 був директором інституту історії цього університету. Трагічно загинув під трамваєм у Познані на вулиці Грюндвальдській. Залишив по собі учнів-істориків Юліуша Бардаха, Артура Кіяса та інших. Праці
Примітки
Джерела
|