У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гранат.
Грана́ти, однина гранат (лат.granatum, буквально — «зернисте»; назва зумовлена тим, що мінерал трапляється у вигляді червоних зерен)[2] — група мінералівортосилікату острівної структури.
Опис мінералу
Загальна формула А32+В23+(SiO4)3, де А32+ — Mg, Fe, Са, Mn; В23+ — Al, Fe, Cr, V, Mn, Ti4+, Zr4+ і інш.
Гранати здавна відомі на території України. Основний метод збагачення — гравітаційний і флотація. В українській науковій літературі вперше описано в лекції «Про камені та геми» Ф.Прокоповича, яка читалася в Києво-Могилянській академії у 1705—1709 рр.
Світове виробництво гранатових концентратів зосереджено у США, Австралії та Індії і становить біля 300 тис. т. на рік. У США гранати видобувають при їх вмісті у руді бл. 8 %. В Україні є значно багатші родовища гранатів за вмістом корисного компоненту, наприклад, Іванівське родовище граніту (Поділля), у гранітному відсіві якого міститься до 27 % гранатів, запаси руди складають понад 25 млн т.
Різновиди
Розрізняють:
гранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО);
Гранат відомий і як дорогоцінний камінь, і як абразивна сировина, що використовується в промисловості. Світове виробництво гранатових концентратів — близько 300 тис. тонн в рік. Воно зосереджене в США, Австралії, частково, в Індії. Потреба в гранаті західноєвропейських країн становить понад 30 тис. тонн в рік.
У романі української письменниці Наталії Гурницької«Мелодія кави у тональності кардамону» (третя частина, 6 розділ) згадується про подаровані головній героїні прикраси, оздоблені гранатами: «Він поклав їй на долоню золоті з гранатами кульчики, перстень та медальйон із ланцюжком».