Спесартин
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Sps[2]
Хімічна формула	Mn²⁺₃Al₂(SiO₄)₃[3]
Nickel-Strunz 10	9.AD.25[4]
Dana 8	51.4.3a.3
Ідентифікація
Колір	жовтий, помаранчевий і червоний
Сингонія	кубічна сингонія
Просторова група	кристалографічна група 230d[5]
Злам	раковистий злам
Колір риси	білий
Густина	4,19 г/см³
Показник заломлення	1,8
Інші характеристики
Названо на честь	Шпессарт[4]
Спесартин у Вікісховищі

Спесарти́н — мінерал, манґановий різновид мінерального виду «альмандин-спесартин» острівної будови з групи гранату. Іноді помилково називається спесартит^[6]. Серед інших синонімів такі назви: боденбендери́т, грана́т манґа́ново-алюмі́нієвий, парчин, парчині́т.

Спесартин був названий за місцем знахідки — гірський масив Шпессарт — у 1832 році французьким геологом і мінералогом Франсуа Сюльпісом Бьоданом.

Німецький кристалограф та мінералог Георг Менцер уточнив кристалічну структуру спесартину у 1929 році.

Хімічна формула: Mn₃Al₂[SiO₄]₃.

Містить (%): MnO — 43,0; Al₂O₃ — 20,6; SiO₂ — 36,4.

Існує безперервний ізоморфний ряд між спесартином і альмандином. Власне спесартин містить 50-94 % спесартинової складової (вміст МnО до 43-44 %), домішки MgO, Y₂O₃, V.

Сингонія кубічна. Форма кристалів — ромбододекаедри, рідше тетрагонтриоктаедри. Утворює також округлі кородовані зерна або суцільну масу. Спайність відсутня. Густина 3,8-4,2. Твердість 6,5-7,5.

Забарвлення жовтувато-червоне, ювелірних різновидів — полум'яно-червоне, оранжеве або рожево-жовте. Блиск скляний. Крихкий.

Зустрічається в кристалічних сланцях, гранітних пегматитах, кварцитах, інколи — серед магматичних утворень, у скарнах, метаґраувакках. Поширений в гранітних пегматитах, гранітах і ріолітах. Утворюється в деяких скарнах та метасоматичнмх багатих марганцем породах, що прилягають до магматичних інтрузій або метасоматизованих ділянок.

Супутні мінерали: мусковіт, біотит, кварц, дистен, силіманіт, графіт, рутил, магнетит, турмалін, родоніт, піроксмангіт, тефроїт, галаксит, топаз, апатит, берил, альбіт, біксбіт, псевдобрукіт.

Важливий компонент манґанових руд, ювелірний камінь.

Знахідки: Броддбо (Швеція), Урал (РФ), штат Коннектикут (США), провінція Квебек (Канада), Анцирабе (острів Мадагаскар), Шрі-Ланка.

Розрізняють:

• спесартин берилієвий (різновид спесартин у, що містить ВеО до 0,39 %),
• спесартин ітріїстий (різновид спесартину, що містить до 2,1 % Y₂O₃),
• спесартин кальціїстий (різновид спесартину, що містить до 12 % СаО),
• спесартин кальціїсто-залізистий (різновид спесартину, що містить до 8,5 % СаО та до 14,5 % FeO),
• фероспесартин (гранат проміжного складу між альмандином і спесартином).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Спесартин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Спесартин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 437—447.