Державна комісія з електрифікації Росії

Державна комісія з електрифікації Росії (ДЕЕЛРО) (рос. ГОЭЛРО — скорочення від рос. Государственная комиссия по электрификации России) — перший загальнодержавний перспективний план відбудови й розвитку економіки РСФРР (що занепала внаслідок громадянської війни 1918—1921 років та націоналізації всієї промисловості) на основі електрифікації.

Існують припущення, озвучені Гелієм Салахутдіновим, що план ГОЕЛРО був розроблений ще у Російській імперії трьома іноземними енергетичними компаніями. [1] [Архівовано 22 серпня 2015 у Wayback Machine.]

Комісію для розробки плану утворено 21 лютого 1920 року за вказівкою Володимира Леніна під головуванням Гліба Кржижановського. У її складі працювало понад 200 осіб. Електрифікацію розуміли як технічну реконструкцію економіки на найновітнішій електроенергетичній основі. 29 грудня 1920 року план ГОЕЛРО затвердив 8-й Всеросійський з'їзд Рад. При його розробці найбільша увага фахівців приділялася Південному економічному району, до якого входили як відповідні території РСФРР, так і землі УСРР без урахування кордонів між республіками.

План ГОЕЛРО, розрахований на 10—15 років, передбачав реконструкцію старих і побудову нових 20 теплових і 10 гідравлічних електростанцій потужністю 1750 тисяч кВт·год, що разом мали виробляти 9 мільярдів кВт·год електроенергії, накреслював створення важкої промисловості, широке будівництво залізниць, розширення посівних площ і підвищення врожайності земель і масове кооперування селянства.

Електростанції мали стати основою промислового розвитку певного значного промислового вузла чи району. Від цього й назва — ДРЕС (Державна районна електростанція). У Південному районі за планом передбачалося збудувати електростанції для виробітку 560 тисяч кВт·год електроенергії, найбільше — на Придніпров'ї та в Донбасі.

За планом ГОЕЛРО в Україні передбачалося будівництво 9 електростанцій: Штерівської, Гришинської, Лисичанської, Ізюмської та інших. З планом пов'язаний початок широкого використання гідроресурсів, планувалося спорудження Олександрівської (нині Дніпрогес) потужністю 200 тисяч кВт з подальшим її розширенням і Бузької ГЕС, будівництво електростанцій, які працюють на доменних і коксових газах, комбінованих з вугіллям: Петрівської, Юзівської, Макіївської. Потужність запланованих електростанцій мала становити 1 мільйон кВт.

Планувалося об'єднати після відбудови та спорудження в єдину систему 24 електростанції заводів і шахт, збудувати ДРЕС у Лисичанську, Гришиному, звести Запорізьку ГЕС (Дніпрогес) на Дніпрі потужністю 200 тисяч кВт з подальшим її розширенням. За планом передбачалося на базі енергії Дніпрогесу будівництво заводів із виплавки алюмінію та виробництва якісної сталі, збільшення в 10 разів порівняно з 1920 роком видобутку вугілля, здійснення випуску машин для металургії, паливної індустрії, сільського господарства й транспорту.

У квітні 1921 року створено Комісію з електрифікації України. Реконструкції за цим планом підлягали металургійна й хімічна промисловість Донбасу, залізниця Петроград — Москва — Харків — Юзівка з перетворенням її на потужну магістраль з наступною електрифікацією, передбачалося створення наскрізного дніпровського водного шляху Київ — Херсон.

І. Г. Александров, Г. Й. Графтіо, Л. В. Дрейер, К. А. Круг, М. Я. Лапіров-Скобло, Б. Е. Стюнкель, Є. Я. Шульгін, О. В. Вінтер, Р. Е. Классон, М. А. Шателен, І. І .Вихляев, Г. К. Різенкамф, Д. І. Комаров, Р. А. Ферман, Л. К. Рамзін, А. І. Таїров, А. А. Шварц, Г. Д. Дубелір, Т. Р. Макаров, В. Ф. Міткеві, Н. К. Поліванов, Р. Л. Семенов.

Тяжка праця будівничих, а також значні кошти, вилучені в українських селян, сприяли тому, що план ГОЕЛРО було перевиконано. На 1935 рік в Україні потужність усіх електростанцій зросла в 7 разів. 1923 року потужність невеликих ГЕС в тодішній УСРР становила 46,7 тис. кВт, або близько 2 % усього можливого запасу гідроенергії УСРР. Збудована в 1927—1932 роках за планом ГОЕЛРО Дніпровська ГЕС (Дніпрельстан), тоді найбільша в Європі, додала 558 тисяч кВт потужності.

• Кржижановский Г. М. Десять лет хозяйственного строительства СССР: 1917—1927. — М., 1927. (рос.)
• Развитие электрификации Советской страны. 1921—1925 гг.: Сборник документов и материалов. — М., 1956. (рос.)
• Труды Государственной комиссии по электрификации России — ГОЭЛРО: Документы и материалы. — М., 1960. (рос.)
• Ульянова А. Д., Павлова В. В. Розвиток електрифікації Української РСР: Бібліографічний покажчик. — К., 1962.
• Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921—1939 рр.). —К., 1999.

Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.