|
Джон Шлезінгер
Джо́н Рі́чард Шле́зінгер (John Richard Schlesinger; 16 лютого 1926, Лондон — 25 липня 2003, Лос-Анджелес) — один з кінорежисерів, що визначив риси британського кіно післявоєнного періоду. З 1973 р. працював також у Королівському національному театрі (Лондон). БіографіяДжон Шлезінгер народився в Лондоні в сім'ї лікаря-єврея[2]. У 1943 році був призваний до армії, де захопився експериментальним театром і розважав товаришів по службі показом фокусів. Після війни вивчав англійську літературу в Оксфорді. У кінці 1950-х рр. знімав документальні фільми для Бі-Бі-Сі. Його документальний фільм «Кінцева станція» (1961) про будні вокзалу Ватерлоо став подією на кінофестивалі у Венеції. Кар'єраУ 1963-64 рр. Шлезінгер зняв перші художні фільми — «Така ось любов» і «Біллі-брехун». У цих стрічках, зрежисованих у руслі напряму «розсерджених молодих людей», виразно виявилася одна з основних тем творчості режисера — самотність людини в сучасному місті. З цих картин розпочалася його багаторічна співпраця з акторами Аланом Бейтсом і Джулі Крісті. Зображення Шлезінгером буднів робочого класу на півночі Англії отримало палку оцінку Британської кіноакадемії. Тематично подібною до цих фільмів була і екранізація роману Томаса Гарді «Далеко від божевільного натовпу» (1967). У фільмі 1971 року «Неділя, проклята неділя» тонко змалював апатію, що охопила англійське суспільство на початку 1970-х років після буму 1960-х, коли англійці раптом побачили, що живуть в занепалій країні. Фільм оповідає про переживання літнього лікаря-гомосексуала і інтелігентної молодої жінки, які, як з'ясовується, ділять одного коханця, що врешті-решт кидає обох і що від'їжджає до Америки. У кінці 1960-х років Джон Шлезінгер опинився в Голлівуді, де поставив найвідоміший свій фільм — соціальну драму «Опівнічний ковбой» (1969), в якому головні ролі виконали Джон Войт і Дастін Гоффман. Стрічка отримала високу оцінку і глядачів, і критики — вона отримала премію «Оскар» — в номінаціях «найкращий фільм» і «найкраща режисура». Багато в чому завдяки Гоффману успіх супроводив політичний трилер «Марафонець» (Marathon Man[en], 1976), що поєднав у собі проблему нацистських злочинців, які переховуються в Латинській Америці, «полювання на відьом» в 1950-х роках і ролі в усьому цьому американських спецслужб. У 1980-1990-і знімає кіно в найрізноманітніших жанрах: телевізійну драму для Бі-Бі-Сі «Англієць за кордоном» (Englishman abroad[en], 1984) про зустріч в Москві колишнього шпигуна Гая Берджеса з групи Кіма Філбі з Корел Браун, акторкою театру «Олд Вік», містичний трилер «Віруючі» (The Believers[en], 1987); мелодраму «Мадам Сузацька» (Madame Sousatzka[en], 1988) — історію навчання і виховання підлітка-індуса ексцентричною піаністкою (Ширлі Маклейн — Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — драма, приз МКФ в Венеції за найкращу жіночу роль); трилери «Тихоокеанські висоти» (Pacific Heights[en], 1990), «Невинний» (Innocent[en], 1993); комедію «Найкращий друг» (The Next Best Thing, 2000) з Мадонною і Рупертом Евереттом в головних ролях. Особисте життяОстанні тридцять років життя Шлезінгер, що не приховував своїй гомосексуальної орієнтації, прожив в каліфорнійському містечку Палм-Спрінгз з фотографом Майклом Чайлдерсом[3]. У грудня 2000 року Джон Шлезінгер переніс інсульт. Помер у регіональному Медичному центрі у Палм-Спрінгз 24 липня 2003 на 77-му році життя. Фільмографія
Нагороди і номінації
Джерела
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
