Ернесто Гутьєррес
Ернесто Гутьєррес (ісп. Ernesto Gutiérrez, 9 листопада 1927, Буенос-Айрес — 9 грудня 2006) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема за «Расінг» (Авельянеда), у складі якого — триразовий чемпіон Аргентини, а також за національну збірну Аргентини, з якою двічі ставав чемпіоном Південної Америки. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1944 року виступами за команду «Феррокаріль Оесте». З наступного року став регулярно залучатися до її складу і за три роки взяв участь у 49 матчах першості. 1947 року перейшов до «Расінга» (Авельянеда), де відразу ж став стабільним гравцем основи. Був важливим гравцем «золотого» складу команди, який протягом 1949—1951 років тричі поспіль вигравав першість Аргентини. Згодом протягом 1956—1958 років виступав у Європі, захищаючи кольори іспанського «Сельта Віго», після чого повернувся на батьківщину, де 1959 завершив ігрову кар'єру виступами за «Архентінос Хуніорс». Виступи за збірну1947 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Був учасником тогорічного чемпіонату Південної Америки в Еквадорі, де взяв участь лише в одному матчі команди, яка за результатами турніру здобула свій дев'ятий титул найсильнішої збірної континенту[1]. Дві наступні першості континенту аргентинська збірна пропускала через конфлікт з Бразилією, а 1955 року Гутьєррес у її складі нарешті поїхав на тогорічний чемпіонату Південної Америки до Чилі. На цьому турнірі вже був основним гравцем півзахисту збірної і виходив на поле в усіх її п'яти матчах, здобувши свій другий титул чемпіона континенту[2]. Наступного року аналогічно не пропустив жодної гри аргентинців на чемпіонаті Південної Америки 1956 в Уругваї, де вони здобули срібні нагороди[3]. Загалом протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 13 матчів. Помер 9 грудня 2006 року на 80-му році життя. Титули і досягнення
Примітки
Посилання
|