На початку XVII ст. в Загребі єзуїтами був заснований теологічний факультет, у 1662 році — філософський факультет[7]. 23 вересня 1669 року імператор і король Леопольд I Габсбург видав декрет про заснування Єзуїтської академії вільного Королівського міста Загреб[8].
У 1772—1776 роках у Загребі створюється академія. У 1873 році Національні збори Хорватії ухвалили рішення про відкриття в Загребі університету (закон про його організацію був ухвалений в січні 1874 року). Тобто університет отримав права університету.
У 1874 році в університеті були три факультети: теологічний, філософський і юридичний; у 1930-му було 8 факультетів: теологічний, філософський, юридичний, медичний, лісотехнічний і сільськогосподарський, фармацевтичний, ветеринарний, технічний. В університеті виучувалися близько 4 тис. студентів.
Після встановлення народної влади в Югославії Загребський університет піддався значній реорганізації і реформуванню, у 1948 році були створені нові факультети.
У 1970/1971 навчальному році в університеті було 25 факультетів і три вищі школи: у самому Загребі знаходилися факультети філософії, права, економічний, природничо-математичний, медичний, стоматологічний, ветеринарний, біохімії і фармацевтичний, геодезичний, цивільного будівництва, суднобудівний, технологічний електротехнічний; гірський, геології і нафти; сільськогосподарський, лісотехнічний, політичних наук і дві вищі школи — дефектології і фізкультури.
У Задарі — філософський факультет, в Осієку — економічна і Вища школа сільського господарства, в Рієці — інженерний, медичний і економічний факультети, в Спліті — хіміко-технологічний, правничий і електротехнічний факультети.
У 1970/1971 навчальному році в університеті виучувалося близько 30 тис. студентів: працювало понад 3 тис. викладачів. Бібліотека університету налічувала в 1971 понад 800 тис. томів[7].
У 1977/1978 навчальному році — 23 факультети: філософський, юридичний, економічний, природничих наук і математики, медицини, архітектури тощо, на яких навчалося близько 27 тис. студентів. При виші працюють інститути хімії, фізики, ботаніки, країн, що розвиваються, соціологічних досліджень, центри — історії Хорватії, документації, обчислювальний тощо. Університетська бібліотека, що була заснована на поч. XVII ст. і зараз має статус національної. Університетська бібліотека має у фондах понад 2 млн томів і є найбільшою науковою бібліотекою країни[9].
Структура
Станом на 2011 рік, університет складається з 29 факультетів, 3 академій, 3 центрів і 2 студентських центрів[10].
Факультети
Факультет сільськогосподарських наук
Архітектурний факультет
Хіміко-технологічний факультет
Факультет цивільного будівництва
Факультет освіти та реабілітації наук
Факультет електротехніки та обчислювальної техніки
Факультет харчових та біотехнологій
Лісовий факультет
Факультет геодезії
Геотехнологічний факультет
Факультет графічних мистецтв
Факультет фізичної культури
Факультет права
Факультет машинобудування і суднобудування
Металургійний факультет
Факультет гірничих наук, геології і нафтовидобутку
Факультет організації та інформатики
Фармацевтично-біохімічний факультет
Філософський факультет
Факультет політичних наук
Природничо-математичний факультет
Факультет текстильної технології
Факультет транспортних наук
Ветеринарний факультет
Економічний факультет — Вища школа економіки і бізнесу
↑Rüegg, Walter: «European Universities and Similar Institutions in Existence between 1812 and the End of 1944: A Chronological List», in: Rüegg, Walter (ed.): A History of the University in Europe. Vol. 3: Universities in the Nineteenth and Early Twentieth Centuries (1800—1945), Cambridge University Press, 2004, ISBN 978-0-521-36107-1, p. 685 (англ.)